Метаморфози

86] Пагорб самотній знімавсь, а на ньому — немовби майданчик, 87] Що віддаля зеленів, муравою м'якою порослий. 88] Затінку там не було. Та як тільки співець божественний 89] Сів на зелену траву й дзвінкострунної ліри торкнувся,— 90] Затінок там появивсь: бо додонське сюди завітало 91] Дерево, гай Геліад, а за ними — й дуб небосяжний; 92] Липи м які прибули, потім — буки й лаври безшлюбні, 93] З ними — горіхи ламкі і для ратищ уживаний ясен. 94] Далі — ялиця гладка, і жолуддям обтяжений скельний 95] Дуб, і розкішний платан, і клен, що багатий на барви. 96] Лотос, покинувши воду, прийшов і верба надбережна. 97] Вічнозелений самшит, і кущі тамариску тонкого, 98] Й мирт, що двоколірні має плоди, й пурпурова калина, 99] Й ви до співця дотягайсь, цупконогі плющі, а за вами — 100] І виноградна лоза, і лозою оплетені в язи. 101] Пінія, і гостролист, і суничник, що вгнувсь од червоних 102] Ягід, і пальма гнучка — гомінких перемог нагорода. 103] Врешті — і сосна прийшла, підібравши колюче волосся. 104] Дерево, миле Кібелі, бо ж Аттіс, її шанувальник, 105] Тільки—но вигляд утратив людський,— затвердів у цій сосні.