Метаморфози

666] Звістка про цю дивину розійшлася б, напевно, по Кріту, 667] Славному сотнею міст, але саме на Кріті недавно 668] Сталося чудо нове — в юнака перевтілилась Іфіс. 669] Трапилось так, що фестійська земля, що сусідує з Кносом, 670] Лігда на світ привела; чоловік був нічим не примітний, 671] Із простолюддя, та й статком своїм вирізнявся не більше, 672] , Ніж благородством. А щодо життя, щодо звичаїв добрих — 673] Тут бездоганним він був. До дружини, що в скорому часі 674] Мала родити, він якось звернувся такими словами: 675] «Два побажання тобі: народити без болю, й щоб конче 676] Сина від тебе я мав! Затужив би я в іншому разі. 677] Доля гнітила б мене. Та якщо (проклинаю те слово!) 678] Станеться так, що народиться дівчинка,— я, мимоволі 679] Батьківське в серці згнітивши чуття, повелю: хай загине». 680] Мовив, і ринули сльози з очей, омиваючи лиця, 681] В того, хто так повелів, і в тієї, котрій повеліли. 682] Марно вмовляла тоді Телетуса свого чоловіка, 683] Щоб не обмежував він сподівань її так уже тісно. 684] Та не вмолила його. Наспівала пора, й Телетуса 685] Ледве носила вже визрілий плід в обважнілому лоні. 686] От серед ночі якось, уві сні появившись, до неї • 687] Інаха донька у почті яснім підійшла і край ложа 688] Стала,— чи, може, їй тільки здалось. Над чолом у богині — 689] Місяць рогами срібливсь, колосковий вінок золотився. 690] І діадема цвіла. Там були ще: Анубіс гавкучий, [169] 691] Апіс плямистий, свята Бубастіда і той, хто довкола 692] Втишує всі голоси й закликає до мовчанки пальцем. 693] Сестри були там і той, кого й досі шукають,— Осі ріс, 694] І чужоземна змія, на снодійну отруту багата. 695] Начебто вже й не вві сні — наяву Телетуса почула 696] Голос богині: «О ти, найвірніша з моїх шанувальниць! 697] Думи тривожні розвій і в оману введи чоловіка. 698] Тільки—но звільнить Люціна тебе,— повивай без вагання, 699] Що б не родилось, і знай: я сприяю, прихильна богиня, 700] Всім, хто благає мене; що невдячній ти шану складала,— 701] Не доведеться тобі жалкувати». Й покинула спальню. 702] Радісно з ложа крітянка встає і знімає до неба 703] Чистії руки свої і благає, щоб сон став явою. 704] Біль її раптом пойняв — і тягар тоді випав із лона 705] Сам по собі: народилась дочка, й не довідався батько: 706] Доню — запевнивши всіх, що то син,— віддала вона няні, 707] Щоб годувала, одній тільки їй усю правду розкривши. 708] Дідове ймення, дотримавши слова, дає йому батько: 709] Іфісом дід називавсь. Задоволена мати: це ймення 710] Для чоловіка й для жінки годиться — підозри не буде. 711] Так у невинній неправді обман приховавсь початковий. 712] Все на дитині хлопчаче було, не підводило й личко: 713] Як для хлопчини, так і для дівчинки — рівно хороше.