Метаморфози

21] Бог тоді втрутивсь, однак, і добірніші сили природи: 22] Неба намет од землі відділив він, а землю — від моря, 23] Потім ефір блискотливий підняв над імлистим повітрям. 24] Так, розібравши громаддя сліпе на окремі частини, 25] Простором їх порізнив, а з'єднав — найсердечнішим миром: 26] Іскрами звився вогонь невагомий — опуклого неба 27] Сила стрімка — й закріпивсь на вершечкові світобудови. 28] Побіч — повітря, до нього вагою і місцем найближче. 29] Землю ж, яка притягнула до себе вагоміші частки, 30] Власний тягар пригнітив; наостанку хвиляста волога 31] Весь непохитний вже світ охопила пливкою межею. 32] Суміш первісну ось так поділивши, цей бог невідомий — 33] Хто б він не був — сформував як належало світу частини: [15] 34] Землю — насамперед, що на зразок велетенської кулі 35] Завжди однакову з різних боків своїх має опуклість. 36] Водами блиснув тоді; під вітрами рвучкими здійматись 37] їм повелів, суходоли ж обвів побережжям піщаним. 38] Далі — струмком задзвенів, багновища розлив та озера, 39] З волі його в берегах зазміїлися спадисті ріки. 40] Поки пливуть — одні тут, інші там — забирає земля в них 41] Трохи води, трохи — дійде до моря, і там, на просторі, 42] Лунко об скелі вже б'є, щойно з річища вирвавшись, хвиля. 43] Він повелів, щоб прослались поля, опустились долини, 44] Листям покрились ліси, піднялися хребти кам'янисті. 45] Як розтинають небесне склепіння праворуч дві смуги, 46] Й стільки ж ліворуч, і п'ята, від них чотирьох гарячіша, 47] Так от і небом повиту твердінь поділив прозорливий 48] Світу творець, охопивши й її стількома ж поясами.