Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Конгресмени, чухаючи потилицю та чортихаючись, виділяли мільярди, й Америка розгортала серйозні роботи зі створення протиракетної оборони.
Наша дезінфа і показуха працювали на тактичний успіх. Вороги вірили заявам Жукова про 300–400 «Татьян» на голову Америки, вірили хрущовській «Кузькиній матері» та протиракетній обороні.
У стратегічному плані хрущовсько-жуковсько-брежнєвсько-андроповські понти розганяли і розкручували гонку озброєнь.
Однак нормальна економіка гонку витримати могла, соціалістична — ні.
Розділ 22
1
Уночі 29 жовтня 1955 року в Північній бухті Севастополя, головній базі Чорноморського флоту, о 1 годині 31 хвилині під носовою частиною лінійного корабля «Новоросійськ» стався потужний вибух. З лівого борту вздовж кіля утворився рівець площею в 190 квадратних метрів із прогином до трьох метрів. З правого борту в підводній частині вибух проламав пробоїну площею 150 квадратних метрів. Корпус лінкора з правого борту був наскрізь пробитий знизу вгору. Наскрізь — це вісім сталевих, у тому числі броньових, палуб, тобто вісім поверхів.
Лінкор «Новоросійськ» — флагман Чорноморського флоту, найпотужніший бойовий корабель Радянського Союзу.
Повна водотоннажність — 29100 тонн.
Бронювання: палуба — 111–135 мм.
Рубка — 280 мм.
Башти — 240–280 мм.
Головний калібр — 10320-мм гармат.
Швидкість — 28 вузлів.
Екіпаж — 1576 осіб.
Флагман Чорноморського флоту лінкор «Новоросійськ»
Негайно на лінкорі було оголошено бойову тривогу. Аварійні партії «Новоросійська» почали енергійну боротьбу за життя корабля. За кілька хвилин їм на допомогу прийшли аварійні партії із сусідніх крейсерів. За 30–35 хвилині після вибуху буксири зачепили поранений лінкор і кормою вперед поволокли на мілину.
Прибулий на «Новоросійськ» командувач Чорноморського флоту віце-адмірал В. О. Пархоменко наказ посадити лінкор на мілину скасував, евакуацію особового складу, не зайнятого боротьбою за порятунок корабля, заборонив.
Корабель повільно занурювався носом уперед. За дві години віце-адмірал Пархоменко оцінку обстановки змінив, розпорядився лінкор на буксирі відвести на мілину.
Та було пізно.
Лінкор уже вткнувся носовою частиною в ґрунт. До того ж не піднятий лівий носовий якір міцно тримав корабель. Віце-адмірал повернувся на берег і віддав наказ про евакуацію екіпажу.
Однак і цей наказ запізнився.
О 4 годині 13 хвилин «Новоросійськ» різко хитнувся праворуч, повільно повернувся у вихідне положення, повалився на лівий борт і о 4 годині 15 хвилин перекинувся догори дном. У флотських дотепників для такої ситуації є спеціальний термін — поворот оверкіль, тобто кілем догори.
Упродовж дня днище лінкора красувалося прямо біля набережної Севастополя. «Новоросійськ» тонув надзвичайно повільно. Тільки о 10-й вечора він цілком зник під водою. Під час бойової тривоги особовий склад електро-механічної частини має знаходитися на бойових постах, тобто всередині броньового корпусу. Стукіт замкнених у броньовій труні матросів водолази чули ще три доби. Урятувати вдалося тільки дев’ять осіб. Загинуло за різними даними від 604 до 617 офіцерів і матросів, у тому числі 58 зі складу аварійних партій із чотирьох сусідніх крейсерів.
Підсумок: найпотужніший корабель Радянського Союзу, флагманський корабель командувача ескадри Чорноморського флоту загинув у головній базі Чорноморського флоту за 130 метрів від берега, маючи належних сім футів під кілем: глибина — 16 метрів, осадка корабля — 10,4 метра. За такої глибини щогли й надбудови корабля мали перешкодити йому повністю перекинутися. Однак дно бухти — не твердиня, а 30 метрів в’язкого намулу.
«Новоросійськ» загинув у присутності всього командного складу флоту — боротьбою за життя флагманського корабля ескадри керував особисто командувач Чорноморського флоту віце-адмірал Пархоменко.
2
Причина загибелі «Новоросійська» назавжди залишилася таємницею. Версій висунуто багато.
Перше припущення Урядової комісії — вибух боєприпасу.
Цю версію було відкинуто відразу після того, як з’ясувалося, що всі снаряди цілі, що шматки сталевої обшивки загнуто всередину, тобто вибух був зовнішнім.
Лінкор «Новоросійськ» після підйому
І тоді експерти Урядової комісії вирішили, що під корпусом корабля вибухнула німецька міна, яка залишилася з часів війни.