Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Це треба ж бути такою гадюкою!
Це треба ж було до такого додуматися!
Ні! Це не наш шлях. Не наш. І ми на це ніколи не підемо.
Радянська делегація рішуче відхилила пропозиції західних лідерів.
Стривайте. А в чому різниця? Рішення з приводу Австрії було ухвалено швидко й без проблем. Але точно таке рішення стосовно Німеччини було абсолютно немислимим і неприйнятним для вождів Радянського Союзу. Чому?
Австрія була такою самою частиною Третього Рейху, як Баварія чи Пруссія. Та й сам Гітлер — вільний художник із Відня, аж ніяк не з Берліна. Чому ж Австрію можна робити нейтральною, а Німеччину не можна?
Великобританія та Франція за життя одного покоління двічі воювали проти Німеччини. Перепало обом, особливо Франції в Другій світовій війні. Якщо Німеччина стане нейтральною, то й у Британії, і у Франції буде досить причин вельми уважно спостерігати за дотриманням нейтралітету. Якщо і Радянський Союз буде зі свого боку так само уважно стежити за дотриманням нейтралітету, тоді жодним реваншистам ніколи не вдасться знову захопити владу у Німеччині й розпочати нову війну.
Однак вожді Радянського Союзу під час наради промовляли чимало правильних слів, а проте від укладення такого самого договору, як з Австрією, ухилилися.
3
А скринька й не замкнута була, варто тільки кинути проникливий погляд на мапу Європи. Відсторонений від влади Чьор-чілль у своїй промові, яку чомусь прийнято вважати початком Холодної війни, звернув увагу шановної публіки на ту сумну обставину, що «від Щеціна на Балтиці до Трієста на Адріатиці, через весь континент, було опущено «залізну завісу».
Тож проведімо цю лінію на мапі від Балтики до Адріатики, назвімо її НЕ «залізною завісою», а передовим кордоном соціалістичного табору. Перед нами озброєні до зубів сили імперіалістів і реваншистів. Тепер видільмо якимось кольором Австрію, яка стала нейтральною. І плеснемо в долоні від захоплення: ставши нейтральною, Австрія розрубала стратегічний фронт наших вірогідних супротивників на дві частини.
Нейтральна Австрія простяглася зі сходу на захід, розділивши бар’єром Центральну і Південну Європу. А за нейтральною Австрією далі на захід лежить нейтральна Швейцарія.
Якщо Радянська Армія почне визвольний похід до Західної Німеччини, то наші маршали можуть не боятися за свої фланги. Правий фланг театру бойових дій прикритий Балтійським морем, лівий — двома нейтральними державами.
Якщо ж нам удасться побудувати свої військово-морські бази в Лівії, Єгипті, Сирії, а найкраще — в Югославії, то можна буде спокійно воювати на Середземному морі та його берегах, не побоюючись стрімкого й потужного перекидання американських та інших військ із країн Центральної Європи, — на їх шляху лежить нейтральна Австрія.
Ось чому кремлівські вожді без заперечень погодилися на договір з Австрією.
Чому такий самий договір не укласти з Німеччиною?
А тому, що Хрущову і Жукову була потрібна вся Німеччина. Цілком. І не мирна, нейтральна, сита, квітуча, а наша рідна, братська, пролетарська.
Якщо перед нами вороги у Західній Німеччині, ми зламаємо їхню оборону ядерними ударами, кинемо в прориви свої корпуси й армії. Слідом за Сонцем вони підуть до океану. Сценарій цілком можливий для реалізації вибухом «Татьяни» на Тоцькому полігоні — перевірено.
Це стане обмеженою ядерною війною, яка за межі Центральної Європи може і не вийти.
Ми розгромимо ворожу, реваншистську Німеччину, що брязкає зброєю і вже розпочала дві світові війни. Це пробачать і забудуть.
Але якщо Німеччина стане нейтральною, то кремлівським вождям треба буде відмовитися від визвольних походів до Європи. Злам оборони нейтральної держави атомними вибухами може бути криво потлумачений у всьому світі. Нас не зрозуміють.
А Жуков готував саме злам оборони. І саме в Центральній Європі.
4
20 липня 1955 року відбулася зустріч Ейзенхауера і Жукова.
Розмову перекладав і записував Олег Трояновський, майбутній Представник СРСР в ООН. Запис бесіди зберігається в Російському державному військовому архіві (Фонд 41107, опис 1, справа 58, аркуші 2–13).
Під час бесіди Жуков заявив, що «провів багато навчань із застосуванням атомної та водневої зброї і на власні очі бачив, наскільки смертоносною є ця зброя».