Її ім’я було Татьяна

Тільки той, хто близько бачив посадку вертольота у пустелі, може оцінити видовище. Ядерний вибух на величезній площі миттєво висушує ґрунт, перетворює його на пил, який величезними масами зриває з поверхні землі й підімає у повітря. І в цей час у районі вибуху сідають 27 гелікоптерів!

Гелікоптери висадили десант і злетіли! Краса! Тільки пилу багато. Радіоактивного.

Навчання дали змогу дійти висновку, що в майбутніх війнах під час прориву оборони супротивника вертолітний десант слід висаджувати в епіцентр за 15–20 хвилин після вибуху.

Навчання пройшли успішно. Картину псував один незначний епізод, який намагалися не помічати: бомба вибухнула точно на розрахунковій висоті у 270 метрів, але, як записано у звіті, «зі значним відхиленням від цілі».

Тобто у справжній війні оборону справжнього супротивника могли б і не проламати. А могли б улучити і по своїх.

І ще: в історичному формулярі 345-го парашутно-десантного полку участь у навчаннях на Семипалатинському полігоні у вересні 1956 року не зафіксовано.

А Польща в ті дні кипіла.

Радянські вожді вирішили, що з підлою контрреволюцією час закінчувати, і подали руку дружби польському народу. 19 жовтня 1956 року за бойовою тривогою було піднято та розквартировано в Польщі танкові й мотострілецькі полки та дивізії Радянської Армії. Вони перебували в повній готовності надати братську допомогу пролетарському режиму.

Того самого дня, 19 жовтня 1956 року, до Варшави на пленум ЦК Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП) прибули товариші Хрущов, Молотов, Каганович і Мікоян.