Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Тобто міністри формально незалежних держав не будуть безпосередньо підпорядковуватися нашому міністрові. Ні! Ваші міністри будуть підпорядковані заступнику нашого міністра. Начальники ваших найголовніших штабів будуть підпорядковані безпосередньо не нашому начальникові Генерального штабу, а всього лише його заступнику.
Хрущову залишалося тільки вибрати кандидата на пост головнокомандувача об’єднаних збройних сил країн — учасниць Варшавського договору.
Вибір напрошувався простий і єдиний.
Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв судив Маршала Радянського Союзу Берію. Молодець!
Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв був командувачем фронту «східних» під час навчань на Тоцькому полігоні. Знову ж таки — молодець!
От йому і командувати нашими братами.
Конєва було повернено з Прикарпатського військового округу та призначено першим заступником Міністра оборони СРСР, Головнокомандувачем об’єднаних збройних сил країн — учасниць Варшавського договору.
Ситуація склалася така.
Міністр національної оборони Польщі — Маршал Радянського Союзу Рокосовський. Він підпорядковується першому заступнику Міністра оборони СРСР Маршалу Радянського Союзу Конєву. А перший заступник Міністра оборони СРСР Маршал Радянського Союзу Конєв підпорядковується Міністру оборони СРСР, Маршалу Радянського Союзу Жукову.
Ось таке військове братерство. Об’єднані збройні сили — це майже те саме, що і 1-й корпус Фінляндської Демократичної Республіки. Там за командиром наглядав політкомісар із майже фінським прізвищем Єгоров. А бойові дії планував комбриг Червоної Армії з прізвищем, яке за своїм звучанням нагадувало фінські імена, — Романов.
Розділ 21
1
15 травня 1955 року у Відні представники Радянського Союзу, США, Великобританії та Франції підписали державний договір з Австрією.
Під час Другої світової війни Австрія та Німеччина були єдиною державою. Після поразки у війні Німеччину й Австрію було розділено та окуповано військами чотирьох держав.
Минуло рівно десять років після закінчення війни. Глави великих держав ухвалили рішення вивести з території Австрії американські, радянські, британські та французькі війська й підписати договір, відповідно до якого Австрія ставала нейтральною державою, тобто відтепер не могла вступати до військових союзів, мати іноземні війська на своїй землі, не могла брати участі в жодних військових конфліктах, окрім оборони власної території.
Усе ясно, просто, зрозуміло. Підписали, війська вивели.
З часу підписання договору минуло понад півстоліття — Австрія живе і процвітає, нікому не загрожуючи і не заважаючи.
Через два місяці після підписання договору з Австрією, 18 липня 1955 року, у Женеві відкрилася міжнародна нарада на найвищому рівні з питань Німеччини.
Після розгрому Третього Рейху Радянський Союз, США, Великобританія і Франція розділили Німеччину на зони окупації. У тих зонах, де знаходилися американські, британські та французькі війська, життя після війни швидко стало на нову колію: економіку було відновлено, життєвий рівень стрімко підвищувався. А там, де перебували радянські війська, виникла перша в історії «соціалістична держава на німецькій землі».
Зрозуміло, що німці зі соціалістичної держави втікли до Західної Німеччини.
Ейзенхауер і Жуков під час зустрічі в Берліні 1945 р.
Лідери чотирьох держав зібралися в Женеві для вирішення питання: що робити з Німеччиною далі?
На зустрічі в Женеві Радянський Союз представляли товариші Хрущов, Булганін і Жуков. Американську делегацію очолював Д. Ейзенхауер.
1945 року Ейзенхауер і Жуков були великими військовими начальниками. Вони зустрілися в Берліні як союзники, що розгромили Німеччину. Улітку 1945 року Ейзенхауер побував у Радянському Союзі. 12 серпня 1945 року він стояв на трибуні мавзолею Леніна між Сталіним і Жуковим.
Тепер Жуков і Ейзенхауер більше не союзники.
І ще: Жуков так і залишився великим військовим начальником, а Ейзенхауер — Президент США.
Ет, не вміють у нас цінувати полководців. Не вміють. Немає того, щоб... Ну, гаразд.
2
1955 року розв’язати німецьке питання не вдалося.
Тому що за спиною Ейзенхауера стояв лихий Даллес і шепотів на вухо мерзенні поради. Даллес пропонував зробити в Німеччині те саме, що було зроблено в Австрії: об’єднати країну, вивести з її території всі іноземні війська, підписати договір, зробити Німеччину нейтральною...