Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Є що-небудь нове? — поцікавився Мікаель.
— Нічого особливого, — відповів Хенрі Кортес. — У новинах сьогодні, природно, говорять про Перше травня.
Мікаель кивнув.
— Я посиджу тут дві-три годинки. Можеш поки вважати себе вільним, повертайся на дев’яту.
Коли Хенрі Кортес пішов, Мікаель підійшов до свого письмового столу і, діставши анонімний мобільний телефон, подзвонив Даніелю Улофссону, незалежному журналістові з Ґетеборґа. За минулі роки «Міленіум» опублікував кілька статей Улофссона, і Мікаель мав велике довір’я до його здатності добувати важливий матеріал.
— Привіт, Даніелю. Це Мікаель Блумквіст. Ти вільний?
— Так.
— Мені потрібно провести невелику пошукову роботу. Ти можеш виписати рахунок за п’ять днів, але жодної статті від тебе не вимагається. Або точніше, якщо захочеш, можеш написати на цю тему статтю і ми її опублікуємо, але нас цікавить лише сам матеріал.
— Shoot.[20]
— Справа дещо делікатна. Ти не повинен обговорювати її ні з ким, окрім мене, і зв’язуватися зі мною тобі доведеться лише за інтернетівською адресою електронної пошти. Я хочу, щоб ти навіть не згадував про те, що проводиш пошук за завданням «Міленіуму».
— Звучить привабливо. Що тобі треба?
— Я хочу, щоб ти зробив робочий репортаж із Сальгренської лікарні. Назвемо його «Швидка допомога», і він зможе відобразити різницю між реальністю і телесеріалом. Мені треба, щоб ти кілька днів постежив за роботою відділень невідкладної допомоги та інтенсивної терапії. Поговори з лікарями, сестрами, прибиральницями і всіма, хто там працює. Які в них умови праці, чим вони займаються і таке інше. І, зрозуміло, потрібні фотографії.
— Відділення інтенсивної терапії? — перепитав Улофссон.
— Саме так. Мені б хотілося, щоб ти звернув увагу на післяопераційний догляд за тяжкими хворими в коридорі 11-С. Я хочу знати, як цей коридор виглядає на плані, хто там працює, які вони з себе і що робили раніше.
— Гм, — сказав Даніель Улофссон. — Якщо не помиляюся, в 11-С проходить лікування якась Лісбет Саландер.
Його так легко не проведеш.
— Невже? — здивувався Мікаель Блумквіст. — Цікаво. Довідайся, в якій палаті вона лежить, що там у прилеглих приміщеннях і який у неї розпорядок дня.
— Здається мені, що в цьому репортажі мова піде зовсім про інше, — сказав Даніель Улофссон.
— Я вже говорив. Мене цікавлять лише зібрані тобою відомості.
Вони обмінялися адресами електронної пошти.
Відчинивши двері палати, сестра Маріанн побачила, що Лісбет Саландер лежить горілиць прямо на підлозі.
— Гм, — промовила сестра Маріанн, висловлюючи тим самим сумнів з приводу того, чи годиться лежати на підлозі у відділенні інтенсивної терапії. Проте вона не могла не визнати, що іншого підхожого місця для моціону в пацієнтки просто немає.
Згідно з рекомендаціями фізіотерапевта, протягом тридцяти хвилин Лісбет Саландер намагалася робити віджимання, розтяжки і присідання і вся змокріла. У неї був довгий перелік рухів, які їй слід було щодня виконувати, щоб зміцнити мускулатуру плеча і стегон після перенесеної три тижні тому операції. Лісбет важко дихала і відчувала, що перебуває дуже далеко від ідеальної форми. Вона швидко втомлювалася, і від найменшого напруження в неї щось тягнуло і боліло в плечі. Зате вона, безперечно, видужувала. Головні болі, що мучили її перший час після операції, затихли і виникали коли-не-коли.
Лісбет вважала, що вже досить здорова для виписки чи бодай для спроби непомітно втекти з лікарні, але відповідної нагоди не траплялося. З одного боку, лікарі ще не заявили, що вона здорова, а з другого — двері до палати були постійно замкнуті і знаходилися під наглядом чортового найманця із служби охорони, який сидів на стільці в коридорі.
Вона вже цілком зміцніла для того, щоб її могли перевести до звичайного реабілітаційного відділення, проте після деяких перемов поліція і керівництво лікарні вирішили поки залишити Лісбет у палаті номер 18. Цю палату було легко охороняти, поблизу весь час вештався хто-небудь з персоналу, і вона розташовувалася в кінці загнутого літерою «Г» коридору. Начальство визнало, що простіше тримати Лісбет в коридорі 11-С, де персонал після вбивства Залаченка був проінструктований щодо заходів безпеки і вже знайомий з її складною ситуацією, ніж переводити її до іншого відділення і міняти вже усталений порядок.
20
Викладай (англ.).