Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Он воно що, — слабким голосом промовила Малін Ерікссон, покосившись на мобільний телефон, що лежав перед нею на письмовому столі.
— Працюй як завжди. Користуйся мобільним, але не видавай по ньому жодної інформації. Завтра попередимо Хенрі Кортеса.
— Гаразд. Він пішов годину тому, а перед цим залишив у тебе на столі купу звітів державних комісій. Але навіщо ти сюди прийшов?
— Я збираюся ночувати в «Міленіумі». Якщо вони сьогодні застрелили Залаченка, викрали звіти і встановили в моїй квартирі апаратуру, то великий шанс, що вони лише почали діяти і ще не встигли побувати в редакції. Тут цілий день був народ. Я не хочу на ніч залишати редакцію порожньою.
— Ти думаєш, що вбивство Залаченка… Але ж убивцею виявився сімдесятивосьмилітній психопат.
— У такі збіги я не вірю. Хтось замітає сліди Залаченка. Мені глибоко наплювати на те, хто цей сімдесятивосьмилітній і скільки ідіотських листів він розіслав міністрам. Він вочевидь якийсь найманий убивця і прийшов туди з метою вбити Залаченка… а можливо, і Лісбет Саландер.
— Але ж він скоїв самогубство або, в усякому разі, спробував. Який же найманий убивця це робитиме?
Мікаель ненадовго задумався, потім поглянув головному редакторові в очі.
— Такий, якому сімдесят вісім років і якому, можливо, нічого втрачати. Він напевно в цьому замішаний, і коли ми до всього докопаємося, то зможемо це довести.
Малін Ерікссон уважно вдивлялася в обличчя Мікаеля — таким холодним і несхитним вона його раніше не бачила. Її раптом затіпало, і Мікаель це помітив.
— Ще одне. Тепер ми вплутуємося в боротьбу вже не з купкою карних злочинців, а з державним відомством. Нам буде кепсько.
Малін кивнула.
— Я не розраховував на те, що все зайде так далеко. Малін, якщо хочеш вийти з гри, лише скажи.
Вона трохи повагалася, подумала, що сказала б на її місці Еріка Берґер, і вперто замотала головою.
Частина 2
РЕСПУБЛІКА ХАКЕРІВ
1 — 22 травня
Ірландський закон від 697 року забороняє жінкам брати участь у битвах — тобто свідчить про те, що до цього жінки воювали. Серед народностей, які в різні моменти історії використовували солдатів-жінок, значаться араби, бербери, курди, раджпути, китайці, філіппінці, маорі, папуа, австралійські аборигени, мікронезійці та американські індіанці.
Існує чимало легенд про грізних войовниць античної Греції — про жінок, яких змалку навчали бойового мистецтва і поводження із зброєю, привчали до фізичних труднощів. Вони жили окремо від чоловіків і воювали власними полками. У легендах нерідко бувають епізоди, в яких жінки перемагають чоловіків на полі бою. У грецькій літературі зустрічаються амазонки, наприклад в «Іліаді» Гомера, написаній приблизно в 700 році до нашої ери.
Грекам і належить поняття «амазонки». Буквально це означає «без груді». Вважається, що їм видаляли праву грудь для того, щоб легко було натягувати лук. Знамениті грецькі лікарі Гіппократ і Галенос начебто сходилися на тому, що це підвищувало боєздатність, але навряд чи такі операції проводилися насправді. Тут існує й мовна загадка: невідомо, чи дійсно префікс «а» в слові «амазонка» означав «без». Висловлювалося припущення, що насправді він означає протилежне — що амазонкою називалася жінка з особливо великими грудьми. В жодному музеї не представлено античних зображень жінок без правої груді, хоча, якщо легенда про видалення груді правильна, вони мали б зустрічатися часто.
Розділ 08
Зробивши глибокий вдих, Еріка Берґер штовхнула двері ліфта й увійшла до редакції «Свенска морґонпостен». Годинник показував чверть на одинадцяту ранку. Вона була елегантно одягнена — чорні брюки, червоний джемпер і темний жакет. Стояла гарна першотравнева погода, і, проїжджаючи через місто, Еріка зауважила, що представники робочого руху вже починають збиратися. Сама вона не ходила на демонстрації років двадцять.
Ніхто її поки не бачив, і вона трохи постояла біля ліфта на самоті. Перший день на новій роботі. З цього місця біля входу перед нею відкривався вид на чималу частину редакції з інформаційною стійкою в центрі. Підвівши погляд, Еріка побачила скляні двері до кабінету головного редактора, який протягом найближчого року має стати її робочим місцем.