Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Мовчання.
— Якщо комусь із вас потрібна перерва, щоб трохи побути на самоті і опам’ятатися, будь ласка, перервіть роботу, не відчуваючи докорів сумління. Ви всі самі знаєте, коли у нас крайні терміни.
Мовчання. Вона відзначила, що дехто закивав із стриманим схваленням.
— Go to work, boys and girls,[21] — тихо промовила Еріка.
Єркер Хольмберґ безпорадно розвів руками. На обличчях Яна Бубланськи і Соні Мудіґ читався сумнів, Курт Свенссон залишався безпристрасним. Усі троє розглядали результат попереднього розслідування, яке Хольмберґ завершив цього ранку.
— Нічого? — із здивуванням промовила Соня Мудіґ.
— Нічого, — відповів Хольмберґ, похитавши головою. — Ми вранці отримали підсумковий звіт патологоанатомів. Усе вказує виключно на самогубство через повішення.
Всі перевели погляди на фотографії, зроблені у вітальні літнього будиночка в Смодаларьо. Ніщо не викликало сумнівів у тому, що Гуннар Бйорк, який обіймав у Службі державної безпеки посаду заступника начальника відділу по роботі з іноземцями, добровільно заліз на стілець, прикріпив до гачка від люстри зашморг, надів його собі на шию і рішуче відштовхнув стілець на кілька метрів. Патологоанатом сумнівався щодо точного часу смерті, але врешті-решт визначив його як другу половину дня 12 квітня. Бйорка знайшов 17 квітня не хто інший, як Курт Свенссон. Сталося це після того, як Бубланськи, котрий неодноразово намагався зв’язатися з Бйорком, розсердився і послав Свенссона, щоб знову привезти його до поліції.
У якийсь момент протягом цих днів гачок на стелі не витримав ваги, і тіло Бйорка впало на підлогу. Свенссон побачив його через вікно і забив тривогу. Бубланськи і решта, що прибули на місце, спочатку розцінили його як місце злочину, визнавши, що Бйорка хтось задушив. Гачок від люстри технічна група виявила вже трохи пізніше. Єркеру Хольмберґу доручили з’ясувати, як саме помер Бйорк.
— Ніщо не вказує на злочин або на те, що у цей момент там був хтось іще, окрім Бйорка, — сказав Хольмберґ.
— А люстра…
— На люстрі є відбитки пальців господаря будинку, що вішав її два роки тому, і самого Бйорка. А значить, знімав він.
— Звідки взялася вірьовка?
— З флагштока на задньому дворі. Хтось відмотав приблизно метрів зо два. На підвіконні перед дверима на терасу лежала фінка. Власник будинку говорить, що ніж його і зазвичай лежить у шухляді для інструментів під мийкою. Відбитки пальців Бйорка є на ручці, лезі і на шухляді з інструментами.
— Гм, — промовила Соня Мудіґ.
— Що там були за вузли? — спитав Курт Свенссон.
— Звичайні бабські вузли. Сам зашморг — просто петля. Можливо, це єдине, що трохи спантеличує. Бйорк ходив на яхтах і знав, як в’яжуться справжні вузли. Але хто ж знає, наскільки людина, що задумала самогубство, турбується про форму вузлів.
— Наркотики?
— Згідно з результатами токсикологічної експертизи, в крові Бйорка були сліди сильних знеболювальних пігулок. Ці ліки видаються лише за рецептом, і вони якраз такого роду, як виписували Бйорку. Були ще сліди алкоголю, але такі незначні, що й говорити ні про що. Інакше кажучи, він був більш-менш тверезий.
— Патологоанатом пише, що в нього є садна.
— Трисантиметрове садно на зовнішньому боці лівого коліна. Подряпина. Я над цим думав, але подряпатись він міг як завгодно, наприклад, ударитися об край стільця або щось подібне.
Соня Мудіґ підняла фотографію, на якій було зображене дуже змінене обличчя Бйорка. Зашморг врізався так глибоко, що під складкою шкіри самої вірьовки видно не було. Обличчя було потворно опухлим.
— Можна зробити висновок, що, перш ніж вирвався гачок, він, очевидно, провисів кілька годин, можливо, майже добу. Вся кров сконцентрована частково в голові, бо зашморг не давав їй розливатися по тілу, частково в нижніх частинах кінцівок. Коли гачок вирвався, тіло вдарилося об край столу грудною кліткою, там глибоке садно. Але ця рана з’явилася вже багато пізніше, ніж настала смерть.
— Огидний спосіб помирати, — сказав Курт Свенссон.
— Не знаю. Вірьовка була такою тонкою, що глибоко врізалася і зупинила приплив крові. Він, мабуть, утратив притомність протягом кількох секунд і помер через одну-дві хвилини.
Бубланськи з огидою закрив звіт про попереднє розслідування. Залаченко і Бйорк обоє, схоже, померли в один день, і це йому абсолютно не подобалось. Одного застрелив божевільний борець з властями, а другий заподіяв собі смерть. Проте жодні міркування не могли змінити того факту, що обстеження місця злочину ні найменшою мірою не підтвердило підозру, ніби хтось допоміг Бйорку піти на той світ.
21
До роботи, хлопці й дівчата (англ.).