Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба

Складність розвитку суспільних відносин носіїв празької та Луки-Райковецької культур можна прослідкувати за матеріалами поселень Тетерівка І—IV поблизу Житомира, що функціонували протягом V—IX ст. Ретельний аналіз даних показав, що на різних етапах поселення складалися з різної кількості садиб. Кожна з них включала одне-два житла та кілька господарських споруд, які були обнесені огорожею. На ранньому етапі три садиби розміщувались у центрі поселення Тетерівка І, а ще одна — на його західній околиці. Якщо загальна кількість мешканців тетерівсько-шумського гнізда налічувала 5—6 малих сімей, то в VI ст. населення скорочується до 2—3 сімей. Потім компактні «дворища» замінюються невеликими «хуторками» з однієї-двох «садиб». Наприкінці VI—VII ст. існувало 5—8 «хуторків», в яких мешкало 8—12 сімей. Пізніше, у IX ст., їх кількість зростає до 8—9, тобто до 10—15 малих сімей[294].

Низка описаних поселень також демонструє всю систему чи певні елементи планувальних закономірностей, виявлених на селищах Рашків І, Пилипенкова Гора (зарубинецька культура), Гірка Полонка і Загаї (зубрицька культура), Ріпнів II (північно-західна група черняхівської культури), Роїще (київська культура), Хитці (пеньківська культура) та ін.

Ще виразніше ті ж закономірності виступають на поселеннях празько-корчакського типу: Корчак I, II, VII, Теремці, Рашків III, Незвисько, Лука-Каветчинська. Лінійні зв’язки фіксуються і на городищі Новотроїцькому роменської культури VIII—IX ст.

Подальший аналіз планування поселень показав, що лінійні закономірності, виявлені на східнослов’янських пам’ятках, прослідковуються і на територіях розселення західних слов’ян: на землях Польщі, Чехії, Словаччини та Німеччини.

Крім того, вони існували на поселеннях германських племен у Данії та Нідерландах, а в Німеччині ця система виявлена навіть на селищі Перлеберг доби пізньої бронзи. Якщо погодитися з дослідниками, які розглядають культуру полів поховань, до котрої належало поселення Перлеберг, як один з головних елементів, на основі котрого склалася кельтська культура, то не виключено, що і до германців, і до слов’ян лінійна система прийшла різними шляхами і в різний час, але з одного й того ж джерела — від кельтів. В Україні ця система вперше спостерігається на зарубинецьких пам’ятках, які зберігають потужні латенські традиції[295].

Рис. 19. Розкопки поселення празької культури Рашків III.

Спинимося на питанні про зміну характеру заселення території протягом рубежу н. е. — І тис. н. е. Як зазначалося вище, в ряді випадків поселення різних культурних груп досить часто розташовувались скупченнями. Серед них можна виокремити два рівні, причому нижній являє собою добре відомі і неодноразово описані в літературі «гнізда» або «кущі» поселень. У таких випадках поселення утворюють компактні групи по три-чотири (іноді й більше) та бувають розділені між собою інтервалами в 1—2 (рідше 3—4) км. Нерідко їх розділяють тільки річки, струмки або яри. Гнізда поселень відокремлюються від сусідніх таких самих скупчень незаселеними ділянками завширшки від кількох до 20—30 км.