Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.

Акція почалася о годині 23.30 оточенням села з чотирьох сторін, водночас п’ята група увійшла на чолі з командиром боївки у центр села. [...] Жінок і дітей залишено. [...] Всі групи, що оточували село [...], вичищали визначені хати. [...] Акцію завершено о 2.30 ранком. Спалено всі польські господарства (52), школу, сільське правління. Вбито 30 мужчин, 5 жінок (під час чинного опору). Невідома кількість мужчин згоріла у вогні[223].

У Ганачеві після першої, описаної вище атаки, АК посилила оборонні приготування. В ніч із 9 на 10 квітня ще до півночі УПА оволоділа розташованим неподалік селом Ганачівкою та присілками Загір’я і Підкам’яна, вбивши усіх мешканців. Удар на сам Ганачів був завданий передусім зі сходу. Українські партизани захопили будинки, розташовані на краю села (там, зокрема, була заколота багнетами дружина Міхала Нецкажа та їхні п’ятеро дітей у віці від одного до семи років, а його самого важко поранили), але від центру села їх відокремлювала лука та рів із водою. Коли упівці наблизилися до польських позицій, то були зупинені кулеметним вогнем. Близько 5 години українці розпочали наступний штурм, тим разом із західного боку, але знову були відбиті. На світанку захисників Ганачева підтримав підрозділ АК поручника «Стшали». Польська контратака викликала сум’яття в лавах УПА, але не повелася під вогнем із п’яти великокаліберних кулеметів. Близько 7.30 упівці розпочали чергову атаку в напрямку млина, розташованого на північний захід від центру села. Їх спинила польська контратака — у бою загинув один із єврейських партизанів. Близько 9 години упівці почали відступ. Поляки підрахували, що втрати українців склали від тридцяти до сімдесяти вбитих. Поляки втратили шістдесят шість осіб, у тому числі двадцять шість полягли в Ганачеві (в тому числі, вищезгаданий єврейський партизан), а решту в присілках[224].