Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.

Після закінчення університету працював у Інституті політичних досліджень ПАН, у відділі історії східних теренів II Польської Республіки (1994–1998 асистент, 1998–2007 ад’юнкт, 2007–2010 доцент, від 2010 професор ІПД ПАН). Викладав у Яґеллонському університеті в Кракові (факультет політології, кафедра українознавства).

У 2000–2007 рр. працював у Бюро публічної просвіти ІНП, у відділенні в Любліні керівником підрозділу наукового вивчення документів і бібліотечних колекцій (2000–2005), відтак у відділенні в Варшаві — головним спеціалістом (2005–31.07.2007). Займався, зокрема, укладенням збірок документів із архівів спецслужб Польщі, України, Росії. Звільнився з ІНП через незгоду з керівництвом цієї державної структури в потрактуванні комуністичного злочину — операції «Вісла», яку засуджував і заявляв про це відверто, в тому числі на організованих польськими громадянами українського походження меморіальних заходах у Перемишлі. Повернувся в Інститут Національної Пам’яті в 2011 р., коли був обраний Сенатом до складу Ради ІНП, де працює заступником голови Ради.

У 2007–2009 рр. був професором факультету політології в Гуманітарній Академії ім. Александра Ґейштора в Пултуску.

Сфера наукових інтересів д-ра Ґ. Мотики — польсько-українські стосунки в 1939–1989 рр., переслідування радянськими органами державної безпеки учасників антикомуністичного руху опору в Україні, Білорусі, країнах Балтії в 1939–1953 рр., політика комуністичних органів безпеки ПНР супроти національних меншин. За підсумками своїх досліджень опублікував кілька монографій: Пани і різуни. Співпраця АК-ВіН і УПА в 1945–1947 (Рапу і rezuny. Współpraca AK-WiN і UPА 1945–1947, у співавторстві з Р. Внуком, вид. Volumen, Варшава, 1997); Так було в Бещадах (Tak było w Bieszczadach, вид. Volumen, Варшава, 1999); Антипольська акція ОУН-УПА 1943–1944. Факти та інтерпретації (Antypolska Akcja ОUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje, у співавторстві з Д. Лібйонкою, вид. IPN, Варшава, 2002); Українська проблематика в діяльності Служб Безпеки Польщі та Чехословаччини в 1945–1989 роках (Służby Bezpieczeństwa Polski і Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945–1989, у співавторстві, Варшава, вид. IPN, 2005); Український партизанський рух 1942–1960 (Ukraińska partyzantka 1942–1960, вид. Інституту політичних досліджень ПАН та вид. Rytm, Варшава, 2006); збірку історіографічних нарисів В колі сюжетів «Заграв у Бещадах». Нариси з новітньої історії польських Бещад (W kręgu «Łun w Bieszczadach». Szkice z najnowszej historii polskich Bieszczad, вид. Rytm, Варшава, 2009); науково-популярну працю Від волинської різанини до операції «Вісла» (Od rzezi wołyńskiej do akcji «Wisła», Wydawnictwo Literackie, Краків, 2011). Окрім того, оприлюднив понад 60 статей у фахових виданнях у Польщі та за кордоном. Науково-популярні тексти уміщує в часописах «Karta», «Więź», «Polityka», «Wprost», «Newsweek», «Gazeta Wyborcza», «Rzeczpospolita». За осягнення в популяризації історичних знань отримав нагороду Об’єднання видавців історичної книжки «Кліо» (2006), нагороду журналу «Przegląd Wschodni», нагороду журналу «Polityka» за кращу історичну працю (2012); з рук Люблінського архієпископа Юзефа Жицінського отримав відзнаку «Memoria Iustorum» за «спорудження мостів у культурному діалозі між Польщею та Україною».