Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи

Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє![503]

Так само ми можемо тут подати й ще один пасаж:

Через те вам кажу: Не журіться про життя своє, що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?

І про одяг чого ви клопочетесь?.. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний має досить своєї турботи![504]

Цікаво, що ці слова промовляють до бідних і багатих часів з однаковою силою. І хоча (або ж саме хоча) ми дуже багато переймаємося одягом (і проблемою вибрати його, купити чи замовити), ми чудово розуміємо смисл цих слів, так само як їх розуміють (чи розуміли) суспільства бідніші чи суспільства, де в людей справді не було чого на себе вдягнути. Досить цікаво прочитати цей пасаж ще раз саме з цього погляду: адже його розраховано й на надбагаті суспільства, які страждають не від нестачі чогось, але від надміру. І живучи в цьому надмірі всього, ми переймаємося тим, що будемо їсти чи пити (а чи це не занадто жирне, або ж надто солодке?) і в що ми вбираємося (і що мені сьогодні такого одягти?).

Мабуть, не зайвим буде додати ще одну відому цитату: «Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання»[505]. Значення цього речення здебільшого помилково цитують як «гроші — корінь усього лихого», що не зовсім те саме, про що говориться в початковому тексті. Це любов до грошей, яка робить обережність пороком. Можливо, що наступна цитата (теж від Павла, але з іншого уривка, де також використовується словосполучення любов до грошей) це передає краще: «І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було»[506]. У притчі про сіяча складається враження, що «клопоти, багатство та життєві розкоші» — це одна з головних перешкод, що не дозволяють сімені віри принести бажаний врожай[507].