Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи

Передмова до українського видання

Ви тримаєте в руках неперевершену працю неперевершеного автора. Про це яскраво свідчить те, що коли ця книжка вперше вийшла друком у 2009 році, її авторові було лише 32 роки, і відтоді її переклали й видали багатьма мовами.

На мою думку, основна причина колосального успіху цієї книжки в тому, що вона надихає, інформує, провокує та водночас підштовхує до дискусії. Вона ставить значно більше запитань, ніж дає відповідей, але запитання ці актуальні, дуже важливі й майстерно сформульовані.

Ця книжка намагається повернути економіку до життя, а життя — до економіки. Седлачек звертається до тем економічного дискурсу на кшталт добра і зла, етики й моралі. З цього погляду потрібно пам’ятати, що батько сучасної економіки — Адам Сміт — був професором етики, а його позиція як автора концепції «Людини економічної», що її він висунув у своїй праці «Багатство народів», доволі суперечлива, адже він також написав ще одну варту уваги книжку під назвою «Теорія моральних почуттів», яка акцентувала на ключовій ролі добра і милосердя, а не егоїзму в людській поведінці. У цій книжці Седлачек руйнує популярні економічні міфи: і про те, що Адам Сміт начебто пропагував егоїзм, і про те, що економічну реальність можна пояснити лише (чи передовсім) математичними й економетричними моделями. Автор, навпаки, намагається показати зв’язок між економікою та антропологією, філософією, релігієзнавством, соціологією, психологією та політологією — і йому це чудово вдається.

Книжка Седлачека написана дуже доступно й завдяки цьому відкриває широкій публіці можливість дізнатися більше про розвиток економічної думки від самого початку людської історії, себто з тих часів, про які нам відомо з наявних історичних джерел. Автор використовує чимало цитат і звертається до найрізноманітніших історичних і сучасних джерел не лише в економічній галузі, а й в інших суспільних науках.

Отож, я всіляко рекомендую цю книжку тим, хто прагне зрозуміти історію економічної думки, а також глибші зв’язки між економікою та іншими суспільними науками.

З іншого боку, на цих сторінках ви знайдете багато суперечливих висновків і тверджень, але без них ніяк, адже Седлачек відверто пише про ціннісні категорії та принципи.

Влучним прикладом тут є змагання між фундаментальними засадами економічної політики. Що важливіше — рівність можливостей чи рівність життєвих умов? Панування першого принципу передбачає нижчий перерозподіл, панування другого — вищий. Томашу Седлачеку як прихильнику думки Дж. С. Мілля про те, що потрібно прагнути якнайбільшої користі для всіх членів суспільства, — ближчий другий принцип. Водночас автор критикує безцільність доктрини зростання, стверджуючи, що «коли економіка втрачає свою ціль, залишається тільки одне — зростати». Втім, проблема полягає в тому, що занадто високий перерозподіл (тобто домінування принципу рівності життєвих умов), зазвичай призводить до нижчого зростання і, як наслідок, меншої користі для суспільства загалом. Іншими словами, цю та інші економічні й соціальні проблеми та виклики потрібно досліджувати не зі статичного й короткотермінового погляду, а з динамічної й довготермінової перспективи.