Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Дар, дарування і транзакції
Дар в економічній теорії є однією з аномалій, які досить важко пояснити за допомогою наявних моделей. При цьому концепт дару (який ми не можемо заплатити) — це засадничий принцип християнського розуміння Божого спасіння. «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився»[480]. Боже ви-куплення дається нам задурно, ми не можемо заплатити за нього вчинками, заслугами чи хорошою поведінкою, етикою й тим більше грошима. У цьому випадку просто нема справедливого обміну, це дар.
А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі[481].
І далі: «І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води»[482]. І хоча, з огляду на етимологію слова, це звучатиме парадоксально, проте в справах трансцендентальних (trans-scandere, перевершувати, переступати, виходити за межі) неможливо провести класичну грошову транзакцію)[483]. Трансцендентність не можна купити, її потрібно подарувати.
Майже одразу після відкриття першої церкви навіть знайшлася одна людина, яка хотіла купити собі дари й заплатити за них грішми. Реакція апостолів була доволі очікуваною: «Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!»[484] Ненадовго зупинімося на економічному погляді на дар та на речі чи сфери, які перебувають поза ціною.
Обмін подарунками чи взаємне обдаровування — це набагато глибший і старіший тип транзакції, ніж купівля та продаж за ясну й точну ціну. Для багатьох поколінь людей у речей просто не було ціни (це не означає, що в них не було цінності!), люди обходилися й без цього. Колись люди навзаєм давали щось один одному чи жили в спільнотах, де можна було обмінятися, — хоча поширенішим був перший приклад. Первісні безгрошові соціальні устрої були так званими gift economies, тобто дарономіками[485]. А якщо все ж і доходило до грошового обміну за ціну, то здебільшого лише між геть незнайомими людьми чи потенційними ворогами[486]. Не зайвим буде усвідомити, що й сьогодні гроші потрібні для кращого контакту у великій спільноті, старшим і меншим спільнотам у зв’язках між собою гроші не були аж так потрібні й не потрібні досі (наприклад, сім’я, друзі тощо)[487].
Феномен дарування і досі лишається дуже дискусійною і контроверсійною темою серед економістів. Чому люди роблять один одному подарунки? Одна із форм добровільного обдаровування — це, наприклад, чайові в ресторанах чи за якихось інших обставин (приміром, таксистові)[488]. Навіщо давати необов’язкові чайові в мотелі в іншій країні, куди ми точно більше ніколи не повернемося?[489]
Основна характеристика подарунка полягає в тому, що в нього немає точної, визначеної ціни. Безперечно, подарунок має цінність, але не ціну. Він може бути двостороннім, взаємним (і часто буває), але обмінна цінність завжди буде неточною, неясною, розмитою (ми не обмінюємо те саме за те саме). У християнстві дарують довіру й віру (багато хто її теж вважає «Божим даром») і тим, хто цей дар прийме, Бог подарує спасіння. Подарунок не обговорюється, на нього не можна отримати знижку. На противагу цьому, у торгівлі завжди маємо чітку, до копійки точну ціну, з якою обидві сторони погоджуються.
480
До ефесян 2:8-9.
481
До римлян 3:22-24.
482
Об’явлення 21:6 (виділення авторське).
483
З латинського префіксу ґтт (через, навпроти, за). Префікс транз— означає через, крізь, за або на іншому боці, поза.
484
Дії апостолів 8:20.
485
Поняття з соціальних наук. Означає суспільство, в якому цінні товари чи послуги розділяються без визначеної винагороди (тобто в яких немає практики щось за щось).
486
Graeber. Toward an Anthropological Theory of Value, 154. Див.: Cheal. The Gift Economy.
487
Чеський філософ Ян Сокол любить додавати, що його бабусі гроші потрібні були лише кілька разів на рік, а саме щоб купити сіль.
488
І взагалі цікаво спостерігати, у яких сферах, в яких культурах прийнято лишати чайові. У ресторанах, наприклад, це норма, а в магазині — чомусь ні. Таксистам даємо, а водіям автобусів — ні. Ми в Чехії не даємо на чай сантехнікам, а в Америці дають прибиральникам і прибиральницям...
489
Не лише економісти активно обговорюють питання чайових. Одну з найцікавіших дискусій на цю тему можна знайти на початку фільму Квентіна Тарантіно «Скажені пси».