Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Гаразд.
— По-друге, CD-диск. Не знаю, на що він натякає, але він каже, що тобі вирішувати, захочеш ти розповісти мені про це чи ні. Ти розумієш, що він має на увазі?
Диск з фільмом, де знято, як Б’юрман мене ґвалтує.
— Так.
— Гаразд…
Анніка Джанніні раптом завагалася.
— Я трохи сердита на брата. Хоча він сам мене найняв, він розповідає мені лише те, що йому забагнеться. Ти теж маєш намір приховувати від мене різні речі?
Лісбет задумалася.
— Не знаю.
— Нам з тобою треба буде багато що обговорити. Зараз я не можу залишитися, щоб як слід поговорити, бо через сорок п'ять хвилин у мене зустріч з прокурором Агнетою Єрвас. Мені просто потрібно було отримати підтвердження того, що ти справді хочеш користуватися моїми послугами. Крім того, я повинна тебе проінструктувати.
— Ага.
— Інструкція полягає ось у чому. За моєї відсутності ти не повинна говорити поліції ні слова, хоч би про що тебе запитували. Навіть якщо вони будуть тебе провокувати, звинувачуючи в різних речах. Ти можеш мені це обіцяти?
— Легко, — сказала Лісбет Саландер.
Еверт Гульберґ був настільки вимотаний після такого напруженого понеділка, що назавтра прокинувся лише о дев’ятій годині ранку — майже на чотири години пізніше звичайного. Він пішов у ванну, вмився і почистив зуби, потім досить довго вивчав у дзеркалі своє обличчя, після чого вимкнув світло і почав одягатися. Вийнявши з коричневого портфеля останню чисту сорочку, він додав до неї краватку з коричневим малюнком.
Спустившись у відведену для сніданку залу, Гульберґ випив філіжанку чорної кави і з’їв тост з білого хліба зі шматочком сиру і крапелькою апельсинового джему. І крім того, випив велику склянку мінеральної води.
Потім він пішов у хол готелю і подзвонив з телефону-автомата на мобільний телефон Фредріка Клінтона.
— Це я. Як там обстановка?
— Досить тривожна.
— Фредріку, тобі під силу цим займатися?
— Так, усе як у колишні часи. Шкода лише, що Ханса фон Роттінґера немає серед живих. Він краще за мене умів планувати операції.
— Ви з ним завжди були на рівних і могли будь-якої миті замінити один одного. Що ви частенько й робили.
— Тут питання в чутті. А з цим у нього завжди було краще.
— Як у вас ідуть справи?
— Сандберґ виявився розумнішим, ніж ми думали. Ми підключили помічника ззовні — Мортенссона, він цілком годиться виконувати різні доручення. Ми вже прослуховуємо домашній і мобільний телефони Блумквіста. Сьогодні протягом дня займемося телефонами Джанніні і «Міленіуму». Зараз щосили вивчаємо плани офісів і квартир. Найближчим часом ми туди навідаємося.
— Ти повинен спершу вирахувати, де знаходяться всі копії…
— Це я вже зробив. Нам добряче пощастило. Анніка Джанніні сьогодні о десятій ранку зателефонувала Блумквісту і запитала саме про те, скільки всього копій у ходу. З розмови стало ясно, що в Мікаеля Блумквіста є лише одна. Берґер зняла із звіту копію, але переправила її Бубланськи.
— Чудово. Нам не можна гаяти часу.
— Знаю. Але діяти треба одним махом. Якщо ми не вилучимо всі копії звіту Бйорка одночасно, то в нас нічого не вийде.
— Згоден.
— Завдання трохи ускладнилося, позаяк Джанніні вранці поїхала до Ґетеборґа. Я відправив слідом за нею команду співробітників іззовні. Їхній літак уже злетів.
— Добре.
Гульберґ не міг збагнути, що б іще сказати, і досить довго простояв мовчки.
— Спасибі, Фредріку, — промовив він під кінець.
— Це тобі спасибі. Займатися справою набагато приємніше, ніж сидіти, даремно чекаючи на нирку.
Вони попрощалися. Гульберґ розплатився за готель і вийшов на вулицю. Процес пішов, тепер головне — не зробити неправильного кроку.
Він дійшов до «Парк авеню-готелю», де попросив дозволу скористатися факсом і відправив листи, написані напередодні в потязі. З готелю, в якому він зупинявся, посилати факси йому не хотілося. Потім Гульберґ вийшов на Авеню і став шукати таксі. Зупинившись біля урни, він розірвав на шматочки зняті з листів фотокопії.
Розмова Анніки Джанніні з прокурором Агнетою Єрвас забрала п’ятнадцять хвилин. Їй хотілося знати, які звинувачення прокурор збирається висунути проти Лісбет Саландер, але вона швидко зрозуміла, що Єрвас не впевнена в подальшому розвитку подій.
— Зараз я обмежуся тим, що заарештую її за заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю або за спробу вбивства. Я маю на увазі удар сокирою, якого Лісбет Саландер завдала своєму батькові. Припускаю, ви будете посилатися на право на необхідну оборону.