Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Взявши таксі, Гульберґ поїхав назад у готель, забрав речі, розплатився і вечірнім потягом вирушив до Ґетеборґа. Він їхав першим класом і займав окреме купе. Коли центр Стокгольма залишився позаду, Гульберґ дістав кулькову ручку і блокнот з аркушами для листів, трохи подумав і почав писати. Заповнивши приблизно половину аркуша, він передумав і вирвав його з блокнота.
Створення або експертиза фальшивих документів до його службових завдань ніколи не входили, проте в цьому випадку справа полегшувалася тим, що фальшиві листи він писав від свого власного імені і в них не було ані слова правди.
До того моменту, коли потяг проїздив Нючьопінґ, Гульберґ забракував ще купу начерків, проте поступово потрібні тексти стали вимальовуватись. На час прибуття до Ґетеборґа в нього було дванадцять листів, які його цілком задовольняли, причому він ретельно простежив за тим, щоб на папері залишилися виразні відбитки його пальців.
На центральному вокзалі Ґетеборґа йому вдалося знайти ксерокс і зняти з листів копії. Потім він купив конверти і марки й опустив документи у скриньку, пошту з якої забирали о 21.00.
Узявши таксі, Гульберґ поїхав до «Сіті-готелю» на Лоренсбергсґатан — того ж самого, де кількома днями раніше ночував Мікаель Блумквіст. Клінтон заздалегідь забронював йому номер, і Гульберґ, відразу піднявшись туди, сів на ліжко. Він смертельно втомився і до того ж пригадав, що за весь день з’їв лише два шматки хліба. Але їсти йому як і раніше не хотілося. Він роздягнувся, витягся в ліжку і майже відразу заснув.
Лісбет Саландер прокинулася як від поштовху. Її потривожив якийсь звук — двері до палати відчинялися, і їй відразу стало ясно, що це не хтось із нічних сестер. Трохи розтуливши повіки, вона побачила в дверному отворі силует людини на милицях. Залаченко стояв нерухомо, розглядаючи її в світлі, що падало з коридору.
Не ворушачись, Лісбет скосила очі так, що їй стало видно годинник — він показував 03.10.
Вона перевела погляд на кілька міліметрів і побачила склянку з водою, що стояла на краю тумбочки коло ліжка. Придивившись до склянки, вона прикинула відстань — до неї можна було дотягтися, не переміщаючи тулуб.
Потрібна буде всього частка секунди, щоб простягнути руку і різким рухом відбити верх склянки об твердий край тумбочки коло ліжка. Якщо Залаченко схилиться над нею, можна буде за півсекунди всадити вістря йому в горлянку. Лісбет прорахувала інші варіанти, але дійшла висновку, що це єдина доступна їй зброя.
Вона розслабилася й стала чекати.
Залаченко нерухомо простояв у дверях дві хвилини.
Потім він обережно зачинив двері, і Лісбет почула слабке поскрипування милиць — він віддалявся від її палати.
Почекавши п’ять хвилин, вона піднялася на лікті, дотяглася до склянки і зробила великий ковток. Спустивши ноги з ліжка, вона від’єднала електроди від руки і грудної клітки, потім встала і похитнулася. Минула приблизно хвилина, перш ніж вона відчула, що тіло її слухається. Тоді вона допленталася до дверей, притулилася до стіни і перевела дух. Її кинуло в холодний піт, потім охопила холодна злість.
Клятий Залаченко. З ним час кінчати.
Потрібно знайти якусь зброю.
Наступної миті з коридору донісся поквапливий стук каблуків.
Чорт. Електроди.
— Боже, навіщо ж ви встали? — вигукнула нічна сестра.
— Мені треба було… до вбиральні, — важко дихаючи, відповіла Лісбет Саландер.
— Негайно лягайте.
Сестра схопила Лісбет за руку і допомогла їй дійти до ліжка, потім принесла судно.
— Якщо вам треба до вбиральні, ви повинні дзвонити нам. Саме для цього призначена он та кнопка, — сказала сестра.
Лісбет не відповіла — всі її сили були зосереджені на тому, щоб видушити з себе кілька крапель.
У вівторок Мікаель Блумквіст прокинувся о пів на одинадцяту, прийняв душ, поставив каву і всівся за комп’ютер. Напередодні увечері, після зустрічі в «Мілтон сек’юриті», він пішов прямо додому і пропрацював до п’ятої години ранку. Він нарешті відчув, що матеріал починає знаходити форму. Біографія Залаченка як і раніше здавалася розпливчастою — Мікаель міг будувати її лише на основі тієї інформації, яку йому вдалося видушити з Бйорка, і на деталях, які зумів додати Хольгер Пальмґрен. Матеріал про Лісбет Саландер був у загальних рисах готовий. У своєму нарисі Мікаель крок за кроком пояснював, як за неї взялася група прибічників «холодної війни» з ДПУ/Без і замкнула до дитячої психіатричної лікарні в ім’я збереження таємниці Залаченка.