Метаморфози

165] Ось і Ніоба, пишаючись, в почті жінок виступає, 166] Ще звіддалік убранням вирізняється золототканим, 167] Навіть у гніві прекрасна. Крутнувши нараз головою, 168] Так, що волосся в'юнке по обох заструміло раменах, 169] Станула й, змірявши всіх доокіл зневажливим оком,— 170] «Ну чи не шал,— почала,— щоб богам, про яких тільки чули, 171] Шану складать, а занедбувать — явних? Чому ось сьогодні 172] Всюди Латоні димлять вівтарі, не мені, хоч мій батько, 173] Тантал,— єдиний, хто міг із всевишніми сісти до столу. 174] Мати — Плеяд мерехтливих сестра. Атлант велетенський — [103] 175] Дід мій, що вісь світову на могутній підтримує шиї. 176] Другий мій дід — сам Юпітер, та ним ще й як зятем пишаюсь. 177] Фрігія переді мною тремтить. Під моєю рукою — 178] Кадмове царство; твердиня, що звів її муж мій дзвінкими 179] Струнами, з людом її — у моєму й його володінні. 180] Дома ж, куди не скерую свій зір, на кожному кроці — 181] Гори коштовних речей. А коли врахувати, крім того, 182] Гідне богині обличчя моє та ще семеро дочок, 183] Стільки ж синів і стільки ж майбутніх зятів і невісток, 184] То чи не маю підстав, розсудіть, бути гордою нині? 185] Як же насмілились ви перевагу надати Латоні, 186] Кея—титана дочці? Чи забули, що й місця малого, 187] Щоб народити могла, не дала їй Земля неосяжна? 188] Не прийняли її ні суходіл, ні повітря, ні води,— 189] Не прихистив її світ, над блукачкою зглянувся Делос. 190] «Ти суходолом,— їй каже,— блукаєш, а я ось — морями»,— 191] Й дав їй притулок хисткий. Ось там вона, врешті, й родила 192] Двоє дітей; це — потомства мого тільки сьома частина.