Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття

Виразна присутність Заходу в прозі письменників-вісімдесятників зводиться у творах Забужко і Кононенко до певної мети. Вона означає можливий вплив на їхніх літературних героїнь, коли ті формують свої нові ідентичності, виступаючи потенційним джерелом прогресивних ідей; з іншого боку, Захід служить моделлю, яку ці героїні можуть обрати або й ні, щоб відтак її дотримуватися. Він використовується як свого роду антипод, на тлі якого у цих творах часто підкреслюється зворотна орієнтація українського партнера. Що ж до стосунків, то це дозволяє українкам принагідно підшукати партнера за кордоном. Можливість вийти заміж за жителя Заходу і «втекти» з України кілька разів спливає темою цих літературних творів. Однак, як було у випадку з українськими колегами, з’ясовується, що західні персонажі чоловічої статі в прозі Забужко і Кононенко такі ж несумісні з героїнями романів.

Обидва аналізованих тут прозових твори Кононенко пропонують кілька прикладів цієї несумісності. У «Special Woman» Heля Тимченко, фінансово занехаяна жінка, яку її чоловік соромився на публіці, погоджується зустрітись із Юреном, данцем, який прагне познайомитися з освіченою жителькою Східної Європи. Завітавши до нього в Данію, вона почуває огиду до його наївності, його практичної педантичності і скнарості: на першому побаченні він чомусь не веде її в дорогий ресторан. Його інтерес до України зводиться до тицяння пальцями у частини тіла Нелі і прохання назвати їх еквівалент російською та українською мовами. Мар’яна з «Імітації» була заручена з американцем Джеррі Бістом, який, своєю чергою, був її начальником у «Gifted Child International» і захоплювався «третім світом інтелектуалів» — колом, до якого належала Мар’яна. Та Біст планує повернутися до США, і стає зрозуміло, що Мар’яні він був потрібен тільки тому, що був її працедавцем. Кілька разів Кононенко показує, як київські інтелектуали, що працюють на Біста, вражені його грошолюбством. Його здатність розділяти приватне й суспільне життя здається дивною й бездушною. Хоча українці в романі Кононенко і збурені такими західними вартостями, більшість вважає, що талановиті діти України мають їхати з країни, щоб вчитись і жити на Заході; і Мар’яні, і Ларисі вдається полагодити цю справу зі своїми синами. Син Мар’яни Джордж (Юрій) лишається в Англії і відкидає своє українське коріння та вартості. Син Лариси Ярослав живе у Франції, де його опановує жадібність до грошей, проте врешті-решт він вертається жити в Україну; за словами нараторки, цьому юнакові випадає на долю одне з трьох — бути кримінальним елементом, дебільним неуком, який тягне гроші з матінки, або воїном «славного» українського війська.