Артеміс Фаул. Місія в Арктику
- Автор: Колфер Оуэн
- Серия: Artemis Fowl #2
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Школа
- ISBN: 966-661-554-1
- Переводчик: Олександр Миколайович Мокровольський
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Артеміс Фаул. Місія в Арктику». Краткое содержание книги:
Лаккей обережно увійшов. Попід стінами помешкання стояли відкриті картонні коробки. З-під пінопластової упаковки стирчали пачки батарейок і пожежні костюми. Скрізь по підлозі валялися пачки банкнот.
— Ти — друг?
Запитання поставив Каррере.
Він сидів у завеликому кріслі й тримав на колінах якусь зброю. Лаккей повільно рушив до господаря. Найперше правило бою — жодного супротивника не можна недооцінювати.
— Не хвилюйтесь, будь ласка.
Парижанин підніс зброю, руків’я якої призначалось явно для куди меншої долоньки. А в кого бувають маленькі ручки? У дітей і в представників Чарівного Народу.
— Я спитав, ти — друг?
Лаккей тихенько підвів свого пістолета.
— Не треба стріляти.
— Стій! — звелів Каррере. — Я й не збираюсь стріляти в тебе, а тільки, можливо, сфотографую. Зробити так звелів мені Голос.
У Лаккеєвім вусі пролунав Холлін наказ:
— Підійди до нього ближче. Мені потрібно побачити його очі!
Лаккей запхнув пістолета в кобуру й ступив ще крок.
— Розумієте, тут ніхто не повинен постраждати…
— Зараз я збільшу зображення, — повідомила його Холлі. — Може, трохи запече в оці.
Крихітна камера на зіниці задзижчала, і враз Лаккеїв зір посилився вчетверо. Тілоохоронцеві тільки б радіти такому поліпшенню зору, коли б не різкий удар болю. Лаккей часто заморгав, намагаючись зупинити потік сліз, що ринули йому з ока.
А тим часом Холлі, сидячи в кабіні шатла, уважно вивчала Люкові зіниці.
— Він перебуває під дією гіпнотичних чарів, — нарешті зробила висновок ельфиня. — Причому його зачаровували кілька разів. Бачиш, його райдужка з країв ніби потріскалась? Якщо людину часто гіпнотизувати, вона може й осліпнути.
Артеміс теж уважно роздивився зображення.
— Але ж і нам доведеться навести на нього чари. Чи це безпечно?
Холлі здвигнула плечима:
— Це не має значення, бо він уже й так зачарований. Нині цей індивід виконує чиїсь накази, зовсім цього не усвідомлюючи.
Артеміс раптом вихопив у неї мікрофон:
— Лаккею! Забирайся звідти! Негайно!
Але тілоохоронець навіть не ворухнувся. Будь-який різкий його рух міг виявитися останнім.
— Лаккею, — сказала Холлі, — слухай мене уважно. Він навів на тебе великокаліберного низькочастотного бластера. Ми називаємо його «скік-поскік». Розроблено цей «скік-поскік» спеціально для перестрілок у тунелях. Якщо Люк натисне на гачок, лазерний промінь буде все відбиватися й відбиватися від стін, аж поки не влучить у когось із вас двох.
— Розумію… — пробурмотів Лаккей.
— Що ти сказав? — підозріло спитав Каррере.
— Нічого. Просто я терпіти не можу, коли мене фотографують.
Тут показала зуби Люкова жадібність.
— Мені подобається годинник у тебе на зап’ясті. Зразу видно, що дорогий. Це «ролекс»?
— Та який там дорогий! — заперечив Лаккей, який категорично не хотів розлучатися з комутатором. — Дешевинка. Просто сміття та й годі.
— Віддай мені годинника!
Лаккей розщебнув чорного ремінця на зап’ясті.
— А якщо я віддам вам годинника, ви розкажете мені все про ці батарейки?
— Так це ти! Ось зараз вилетить пташечка! — заверещав Каррере, запихаючи неслухняного пухкого пальця в замалий отвір спускової скоби й щосили натискаючи на гачок.
Наступна секунда Лаккея сповільнилася до швидкості слимака, так ніби тілоохоронець опинився у колі спиненого часу. Мозок солдата вмить увібрав усі дані й проаналізував усі можливості. Пальця Каррере вже не зупинити. Ще мить — і лазерний заряд помчить у бік Лаккея, а тоді почне відскакувати від стін, аж поки обидва, Каррере і Лаккей, загинуть, у такому становищі від пістолета не було жодної користі. Удатися до захисного екрану «відбий-промінь»? Але сфера з двометровим діаметром не захистить двох дорослих чоловіків…
Тож буквально в останню частку секунди, що лишилася Лаккеєві, тілоохоронець знайшов вихід зі становища. Якщо та сфера здатна відбити лазерний заряд, то, можливо, вона зуміє і втримати його в собі? Лаккей натис на малесеньку кнопочку й шпурнув невеличкий прилад у напрямку бластера.
Сферичний екран розкрився за якусь наносекунду до пострілу — й поглинув лазерний промінь, що вирвався зі зброї Люка Каррере: триста шістдесят градусів захисту. Яке то було видовище! Справжній феєрверк усередині великої бульбашки. Яскраві промені танцювали всередині сфери, відбиваючись від її вигнутих стінок.