Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Коли нас заздалегідь попереджають про якусь загрозу, ми можемо повністю чи хоча б частково її уникнути. Ні Йосип, ні фараон не були настільки всемогутні, щоб змінити ситуацію з врожаєм чи неврожаєм (у цій ситуації інтерпретація сну була правдивою, а бачення майбутнього — містичним), але їм вдалося уникнути наслідків та імплікації пророцтва (у цій ситуації інтерпретація сну не відповідала майбутньому: адже, зрештою, голоду в Єгипті так і не було якраз завдяки застосуванню розумної й цілком зрозумілої людям економічної політики)[193]. Іншими словами, ніхто не знає майбутнього — навіть пророки, і все тільки тому, що люди певним чином реагують на будь-яку інформацію щодо майбутнього, а це змінює і саме майбутнє, і дійсність пророцтва. Цей принцип стоїть відразу ж навпроти концепту самовиконуваного пророцтва[194], відомого концепту соціології. Деякі пророцтва після їхнього озвучення (і увірування в них) справджуються, а інші ж озвучуванням відвертають майбутні події.
Зверніть також увагу, що перший макроекономічний прогноз історичного майбутнього з’являється у сні. Сон — це ірраціональне, образне й складне для розуміння явище, яке серйозні люди дуже довгий час ігнорували, а останнім часом його реабілітувала лише психологія — стає носієм економічного майбутнього.
До кінця не зрозуміло, чому сьогодні ми хочемо від економістів, щоб вони передбачали майбутнє. Зі всіх соціологічних наук, чи, можливо, навіть і всіх гуманітарних наук економіка найбільше налаштована на майбутнє, інші дисципліни займаються майбутнім набагато менше[195]. Можливо, це взаємопов’язано — адже може скластися враження, що рай економістів знаходиться в майбутньому, тоді як рай соціологів, екологів чи навіть психологів лежить у ностальгійному минулому (де людина жила в гармонії, чи то вже з родиною, природою чи своєю психікою).
Але повернімося назад до Тори. Зверніть також увагу, що в цій історії ніде не вказується жодна причина, чому цей цикл відбувається (це ще прийде згодом). Просто будуть роки достатку, а після них настануть роки голодні. А це в Біблії, яка майже на все має якесь пояснення (здебільшого моральне), досить рідкісний випадок. Власне, тут вона трохи нагадує «Епос про Гільгамеша»: зло (чи добро) просто відбуваються, і наші вчинки не мають на це жодного впливу. Тобто весь цикл жодним чином не пояснюється, власне, навіть не відповідає на запитання «чому»[196].
Моральне пояснення економічного циклу
Воно суттєво відрізняється від пізнішої єврейської інтерпретації, згідно з якою єврейський народ намагається запропонувати причини, чому йому живеться добре чи погано. І причини ці — моральні. Якщо народ чи його представники (найчастіше королі чи священики) живуть згідно з Божими заповідями, тоді Ізраїль виграє в боях[197], його поважають сусідні народи[198], а найважливіше — він економічно процвітає:
І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.
І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі. Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю. ... І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі[199].
Без тіні сорому тепер можемо сказати, що йдеться про першу в світі задокументовану спробу пояснити економічний цикл. Його принцип, який досі лишається загадкою для економістів, пояснюється в Старому Завіті мораллю. У ті часи, коли Ізраїль дотримувався законів і правосуддя, не утискав удів і сиріт, виконував Божі заповіді, цей народ процвітав. Інакше наставала економічна й суспільна криза.
Жодної вдови та сироти не будеш гнобити; якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, взиватимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем...[200]
193
Тут фараон зовсім не представлений як бог чи божий син, як його на той час сприймали співгромадяни. Навіть той факт, що з примхами долі він бореться лише технічними й людськими способами, теж свідчить про цікаву річ. Фараон не послуговується магією, щоб відвернути кризу, читачеві, так би мовити, відкривається кухня й «таємниця» економічної політики, яка полягає в розумній реакції на наявну інформацію.
194
І хоча зразки таких пророцтв ми знайдемо на різних етапах історії, детально проблему самовикону-ваних пророцтв першим описав соціолог Роберт К. Мертон у книзі Social Theory and Social Structure.
195
Я не хочу сказати, що, наприклад, політологи не цікавляться майбутнім. Відмінність у тому, що економісти набагато більше переконані в своєму вмінні точно передбачити майбутній розвиток. До того ж розробляти довгострокові прогнози їх спонукає той факт, що на основі цього приймається велика кількість різних рішень на всіх рівнях економіки. Відповідно до цього планується забезпечення держав, фірм, домашніх господарств.
196
І навіть більше, цю важливу таємницю довірили не євреям, а фараонові. А фараон, зрештою, завдяки цій далекоглядності суттєво зміцнив своє становище, підкорив сусідні народи (сини Йосипа тому приклад) та фінансово й політично виріс, оскільки в часи голоду продавав зерно чи обмінював його на землю.
197
Плеяду таких прикладів можна знайти при захоплення землі обітованої в Книзі чисел від розділу 31 і далі.
198
Тут як основний приклад можна вказувати період королювання Давида й Соломона. Див., напр., 2 Хроніки, 9 розділ.
199
Повторення Закону 7:12-16. Інший приклад, напиклад, з Книги Вихід 23:25: «І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу».
200
Вихід 22:21-23.