Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Экономика » Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи

Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:

Якщо ви шукали книжку про економіку, яка не лише написана легко й доступно, а є зрозумілою навіть неспеціалістам, де сама економіка постає пригодницькою подорожжю, наприкінці якої знайдемо аргументи для глибших роздумів про світ та роль людини в ньому, то дослідження Томаша Седлачека — саме те. Це неординарний погляд на наукову дисципліну, яку більшість із нас стереотипно вважає «сухою».
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 169
Перейти на страницу:

Про називання, кликання та йменування в одному абзаці згадано аж чотири рази. Бог передає своє творіння людині в дещо незавершеному стані (навіть хочеться сказати — в стані напівфабрикату) та дає людині своє творіння дотворити. Називання — це символічне вираження творення. Право називати в єврейській культурі було (і так є й зараз у нашій культурі) суверенним правом й належало, наприклад, відкривачеві (нового місця), винахіднику (нового принципу) чи батькам (дитини). Тобто тому, хто стояв при народженні, біля витоків. І це право Господь передав людям. Мотив до-творення зустрічається і в самій формі саду, тобто місця, яке людина повинна облагородити, тобто дотворити. Людину помістили саме в сад, а не в джунглі, ліс чи на луг. За садами потрібно весь час доглядати, тоді як джунглі, ліс і луг можна лишити й просто так[169].

Яким чином це стосується економіки? Сама реальність, наш «об’єктивний» світ, стає с-твореним; людина сама долучається до с-твореного, яке вона безупинно спів-творить.

Реальність — це не даність, не пасивний стан. Сприймання реальності вимагає активної участі людини. Саме людина повинна зробити останній крок, дію (зверніть увагу на подібність слів дія та дійсність), щоб далі почала формуватися дійсність. Реалізаційна дія з нашого боку — це створення конструкту, ми насаджуємо смисл і порядок (і це дуже гарно передано саме біблійним називанням, тобто категоризацією, сортуванням, упорядкуванням). Наші моделі до-створюють реальність, тому що вони її 1) інтерпретують, 2) дають явищам імена, 3) уможливлюють сортування світу і явищ відповідно до логічної форми, і 4) ми де-факто сприймаємо реальність через ці моделі. Через такий (нами насаджений) порядок реальність починає справді бути, без цього вона позбавлена сенсу. «І те, що не дає ніякого смислу, взагалі не показується»[170].

Людина за допомогою своїх теорій не лише відкриває природу, але й створює. Не лише в значенні перетворення природи (підвищення ефективності, тобто плодючості через, наприклад, орні поля, селекціонування рослин, будівництво дамби), але й в глибшому онтологічному розумінні. Людина, винаходячи нові лінгвістичні рамки чи аналітичні моделі, або ж припиняючи використовувати старі, формує чи змінює реальність. Моделі існують лише в наших головах, їх немає в «об’єктивній реальності». У цьому розумінні Ньютон винайшов (а не просто відкрив!) гравітацію[171]. Він вигадав (фіктивні й повністю абстрактні рамки!), які всі прийняли й схвалили, а невдовзі «перехрестили» в реальність. Так само Маркс вигадав, сформулював поняття класової експлуатації. Його думки змінили сприйняття історії та реальності більшої частини світу майже на століття.

Тепер уже ми переходимо до суто економічної тематики. Повернімося до до-творення реальності людиною в простому (немодельному) значенні слова. Найвідоміший коментар на цю тему належить Джону Локку, який розробляв тему «доданої вартості» людської праці та опіки:

— Ти віриш у духів?

— Ні, — кажу.

— Чому ні?

— Тому що духи — це не-на-у-ко-во... у них немає матерії, немає енергії, а, отже, за законами науки вони існують тільки в людських думках.

«Наприклад, нам здається абсолютно нормальним припущення, що гравітаційний закон і гравітація існували й до Ньютона. Було б не надто розумно вважати, що гравітація до сімнадцятого століття не існувала... Я тебе запевняю, що з якого боку ти б на це не подивився, зрештою дійдеш одного-єдиного розумного висновку, а саме: що ані гравітаційного закону, ані самої гравітації не було до Ньютона, усі інші висновки не матимуть сенсу... це означає, що вони існують не деінде, а тільки в головах людей. Це дух! Ми всі доволі самовпевнені, якщо йдеться про духів інших людей, але коли йдеться саме про наших, то ми такі ж необізнані, варварські й забобонні, як і вони. ... Не маю нічого проти того, коли говорять, що духи існують лише в думках людей. Мені не подобається тільки «лише». Наука існує лише в наших думках — і в цьому немає нічого поганого».

Бо один акр обгородженої та обробленої землі дає врожай (якщо мати на увазі один і той самий продукт) у десять разів більший, ніж дає один акр такої самої плодючої землі, коли вона лежить необробленою у спільному володінні. ... Я оцінив тут оброблену землю дуже низько, вираховуючи її продукт як десять до одного, тим часом як це співвідношення швидше сто до одного[172].

вернуться

169

Книга Буття 2:15. Корективом у тлумачення значення назв може стати факт, що Адам назвав і жінку — Єву. Тільки це сталося вже після падіння, до цього Адам Єву не називав.

вернуться

170

Neubauer, Zdenek. Respondeo Dicendum, 23.

вернуться

171

Neubauer. O cem je veda? — С. 173-174. Детальніше див. у: Robert M. Pirsig. Zen and the Art of Motorcycle Maintenance: An Inquiry into Values, 28-30.

вернуться

172

Локк Джон. Два трактати про врядування. — К.: Основи, 2001. — С. 150. Цю цитату наводить і М. Новак у кн.: Novak. The Catholic Ethic and the Spirit of Capitalism, 286.

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 169
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)