Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Моральний економічний цикл та економічні пророцтва
В історії єврейського народу ми натрапляємо і на перше розуміння економічного циклу — та ще й одразу в двох значеннях. По-перше, у Книзі Буття знаходимо першу згадку про економічний цикл в історії взагалі. А в значенні другому, пізнішому, йдеться про першу спробу цей цикл пояснити.
Існує дуже багато теорій щодо економічних циклів, а економісти й досі не дійшли згоди щодо причин їх виникнення. Дехто звинувачує психологічні фактори, розходження заощаджень та інвестицій, інші ж переконані в монетарній сутності циклу чи вбачають причину в плямах на Сонці (унаслідок яких був поганий врожай). Євреї прийшли з думкою, що економічний цикл, тобто хороші й погані роки, — це наслідок моралі. Але це вже ми забігаємо наперед.
Сон фараона: Йосип і перший економічний цикл
А щоб усе не здавалося аж таким простим, взагалі перший економічний цикл пов’язано з таємницею. Йдеться про відомий сон про сім товстих і сім худих корів, який наснився фараонові й який йому витлумачив Йосип, син Якова. Йосип розтлумачив йому сон як певну макроекономічне передбачення: після семи років достатку настане сім років бідності, неврожаю та голоду.
І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою. І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі. А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки. І корови бридкі виглядом і худі тілом поз’їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон[185].
Згодом Йосип тлумачить фараонові сон:
Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім. А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край[186].
Після цього Йосип пропонує фараонові кілька порад, як не допустити цього пророцтва — як запобігти не лише голоду, а й де-факто семи рокам надлишку:
А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п’ятину врожаю єгипетської землі. І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом[187].
У цьому ми заввиграшки впізнаємо пізнішу кейнсіанську проти-циклічну фіскальну політику. До конкретного практичного застосування цього правила в сучасній економічній політиці ми перейдемо в другій частині книги. Якби ми дотримувалися принципів, як у порадах Йосипа, нам би досить просто вдалося уникнути багатьох проблем.
Самовбивче пророцтво
І ще кілька спостережень: з допомогою оподаткування[188] на рівні 1/5 урожаю (тобто двадцяти відсотків[189]) у роки достатку та відкриття засіків у голодні роки вдалося де-факто перешкодити пророцтву справдитися (у роки достатку були встановлені обмеження й вдалося не допустити голоду — і все завдяки попередникові фіскальної стабілізації). Це хороший приклад того, що коли пророцтво «правдиве», влучне, то часто напророчене й не стається (через «фіскальні» заощадження в роки достатку було створено запаси на голодні роки, тому ніякого голоду взагалі не було). І тут парадокс: якщо ми здатні передбачити проблеми, то вони навіть не обов’язково повинні настати[190]. Тому старозавітні пророцтва були зовсім не детермінованими поглядами в майбутнє, а радше попередженнями й стратегічними варіантами можливого розвитку, розрахованими, зокрема, на якусь реакцію з боку людей. І якщо ця реакція буде адекватною, напророчене не справдиться взагалі[191]. Цей принцип «прокляття пророка» чи «самовбивчого пророцтва» ми знову ж таки знаємо зі сюжету про пророка Йону. Йому, очевидно, було відомо про цю особливість (якщо до пророцтва дослухаються, то воно переважно не станеться), і тому не хотів бути пророком: зрештою, місто Ніневія не було знищено попри те (чи радше саме тому), що Йона це передбачив[192].
185
Буття 41:1-4.
186
Буття 41:29, 30.
187
Буття 41:33-36.
188
Ідеться про взагалі перший спогад в Книзі Буття про податки.
189
Як не дивно, сучасні держави обкладають громадян набагато вищими податками, і це попри те, що вони не здатні утримати циклічно збалансований бюджет. Деяким державам навіть за довгі десятиліття не вдалося досягти профіциту в бюджеті.
190
Важливим винятком є ситуація, коли ми хоч і знаємо про прийдешні проблеми, проте ні в кого не стає сміливості їх вирішувати. Сучасна економічна політика багатьох держав може слугувати найкращим прикладом відкладання важливих реформ на період, що лежить за горизонтом коротких політичних циклів.
191
Про схожий принцип говорить Насім Талеб у книзі The Black Swan.
192
«І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована! І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого. ... І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив» (Йона 3:4-10). Це «нереалізоване, але все одно успішне пророцтво» обурило Йону й він розізлився: «О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло» (Йона 4:2).