Пригоди бравого вояки Швейка
- Автор: Гашек Ярослав
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-093-6
- Переводчик: Степан Масляк
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Пригоди бравого вояки Швейка». Краткое содержание книги:
Коли дійшла черга до Швейка, лікар Ґрюнштейн глянув на нього, і спогад про сьогоднішні таємничі відвідини примусив його спитати:
— Ви знаєте пані баронесу?
— Це моя мачуха, — спокійно відповів Швейк. — Малою дитиною вона мене вигнала, а тепер знову знайшла…
Лікар Ґрюнштейн лаконічно сказав:
— В такому разі, поставте Швейкові ще одну клізму.
Ввечері на ліжках було сумно. Кілька годин тому шлунки всіх були наповнені різними добрими смачними речами, а зараз там хлюпав лише ріденький чайок зі скибочкою хліба.
Номер 21 біля вікна промовив:
— А чи повірите, друзі, що я люблю смажених курчат більш, ніж печених?
Хтось промимрив:
— Замотати б тебе в ковдру і всипати жару.
Але після невдалого частування всі були такі ослаблені, що ніхто навіть не ворухнувся.
Лікар Ґрюнштейн дотримав слова: перед полуднем прийшло кілька військових лікарів з горезвісної комісії.
Йшли повагом повз ряди ліжок, і було лише чути: «Покажіть язик!»
Швейк так висолопив язика, що його обличчя скорчилося в кумедну гримасу, а очі самі заплющилися.
— Мельдую послушно, пане штабний лікарю, я вже довшого язика не маю.
Між Швейком і комісією зав’язалася цікава розмова.
Швейк запевняв, що зробив це зауваження, боячись, якби лікарі не подумали, нібито він ховає від них язик.
Члени комісії діаметрально розійшлися в своїх думках щодо Швейка. Половина з них запевняла, що Швейк це «ein blöder Kerl»[25], а друга, що він гунцвот, який глузує з військової служби.
— Хоч би тут і сам дідько вплутався, — заверещав на Швейка голова комісії, — ми вас перехитримо.
Швейк дивився на комісію з божественним спокоєм невинної дитини. Старший штабний лікар підступив до нього упритул:
— Я б хотів знати, ви, морська свиното, про що ви тепер думаєте?
— Мельдую послушно, я взагалі ні про що не думаю.
— Himmeldonnerwetter![26] — вигукнув один з членів комісії, брязнувши шаблею, — отже, він зовсім не думає. А чому ж ви, сіамський слоне, не думаєте?
— Мельдую послушно, я тому не думаю, бо на військовій службі солдатам думати заборонено. Коли я свого часу служив у 91 полку, нам наш пан капітан завжди казав: «Солдат не повинен думати сам. За нього думає начальство. Як тільки солдат починає думати, то це вже не солдат, а якийсь вошивий цивільний. Думання не призведе…»
— Заткніть пельку! — люто перепинив Швейка голова комісії. — Ми про вас вже маємо інформацію. Der Kerl meint, man wird glauben, er sei ein wirklicher Idiot…[27] Ви не ідіот,Швейку, а хитрун, терта пройда, гультяй, хуліган, вошивець. Розумієте?
— Мельдую послушно, розумію.
— Я вже сказав вам, щоб ви замкнули пащеку, чи чули?
— Мельдую послушно, я чув, «замкнути пащеку».
— Himmelherrgott![28] Ну, і мовчіть, коли я вам наказав, ви ж добре знаєте, що вам не дозволено патякати.
— Мельдую послушно, знаю, «мені не дозволено патякати».
Військові пани перезирнулися і покликали фельдфебеля.
— Цього типа, — сказав старший штабний лікар, показуючи на Швейка, — відведіть вниз до канцелярії і почекайте на нашу реляцію і рапорт. В гарнізонній тюрмі йому це патякання виб’ють з голови. Хлоп здоровий, як бик, а симулює, і до того ще патякає і глузує зі свого начальства. Він думає, що ми тут для забави, а військова служба — це жарти і смішки. Там в гарнізоні вам, Швейку, покажуть, що військова служба це не собаче весілля.
Швейк пішов з фельдфебелем до канцелярії і дорогою через подвір’я курникав під ніс:
В той час, як в канцелярії черговий офіцер горлав на Швейка, що таких типчиків, як він, Швейк, треба розстрілювати, вгорі в лазаретних палатах комісія мордувала симулянтів. Із сімдесяти пацієнтів врятувалися тільки двоє. Один був без ноги: відірвало гранатою, а другий мав справжню костоїду. Лише ці не почули слівця «tauglich», а решта, в тому числі і троє вмираючих сухотників, були визнані придатними до військової служби.
Старший штабний лікар не відмовив собі при цьому в нагоді і виголосив промову. Його промова перепліталась із найрізноманітнішими лайками, але щодо змісту — була дуже коротка.
Всі вони — худоба і лайно, але коли відважно воюватимуть за найяснішого монарха, вони знову зможуть повернутися до людського суспільства, і тоді після війни їм навіть простять їхню спробу симулювати і відкрутитися від фронту. А втім, щодо нього, лікаря, то він у це не вірить, бо певний — всіх їх чекає мотузка.
25
Недоумок (нім.).
26
Достобіса. Ориг. «гіммель доннерветтер» (нім.) — небо і буря — зміст відповідає знеосібленій лайці.
27
Цей тип думає, що хтось повірить, ніби він дійсно ідіот (нім.).
28
Кротьсот його ма (нім.).