Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Пригоди бравого вояки Швейка
Пригоди бравого вояки Швейка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Пригоди бравого вояки Швейка

Электронная книга - «Пригоди бравого вояки Швейка». Краткое содержание книги:

«Пригоди бравого вояки Швейка під час світової війни» — незакінчений сатиричний роман чеського письменника Ярослава Гашека. Вперше Швейк з’являється в збірці оповідань Гашека «Бравий вояка Швейк та інші дивовижні історії», яка вийшла в 1912 році. Знову до того ж героя Гашек звернувся через п’ять років: в червні 1917 року в Києві вийшла повість «Бравий вояка Швейк в російському полоні». І після повернення з Росії до Праги письменник знову повертається до свого героя, тепер вже в монументальному романі в шести частинах. В період з 1920 по 1921 роки Гашек пише три частини роману і починає четверту, але не встигає її дописати навіть до середини. Письменник помер 3 січня 1923 року. Продовження роману — «Пригоди бравого вояки Швейка в російському полоні» — написав чеський журналіст Карел Ванєк (1923 р., перше російське видання — 1928 р.). В багатьох українських читачів чимало приємних асоціацій пов’язано з образом бравого вояки Швейка. У кожної зацікавленої особи, мабуть, є своє приватне ставлення до Швейка — певний тип стосунків із літературним персонажем. В останні роки з’явились відомості, що Йозеф Швейк не був придуманий Гашеком, а існував реально. Йозеф Швейк (1892–1965) — празький ремісник, з яким Гашек познайомився у 1911 році. Незабаром з’явились перші оповідання з цим персонажем. Пізніше Гашек ще раз зіткнувся зі Швейком, але вже находячись в полоні в Росії, де вони обидва служили в добровольчих чеських частинах. Можливо ця зустріч і послугувала приводом до виникнення повісті. Частина з великої кількості персонажів роману мають реальних прототипів, багатьом з своїх героїв Гашек навіть не став змінювати імена, хоча і приписує деталі власної досить бурхливої біографії. Багато літературних критиків вважають «Швейка» першим противоєнним романом, що безпосередньо передбачив «На західному фронті без змін» Ремарка.
1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 36
Перейти на страницу:

А я дивлюся просто у вічі, ані мруґ, і мовчу. Праву руку під козирок, а ліву випростав по шву. Бігали вони навколо мене, як собаки, гавкали на мене, а я ні слова: віддаю честь та тримаю ліву руку по шву. Казилися вони щось із півгодини.

Наприкінці підбіг до мене полковник і як верескне:

— Ти ідіот чи не ідіот?

— Мельдую послушно, пане полковнику, я ідіот.

— Двадцять один день суворого арешту за ідіотизм, двічі на тиждень піст, місяць казарменого арешту, на 48 годин в козли. Негайно замкнути і не давати йому жерти! Зв’язати його, показати йому, що державі, трясця його матері, ідіотів не потрібно. Ми вже тобі, гультіпако, виб’ємо з голови ті газети, — вирішив пан полковник, коли вже набігався, як ошпарений, навколо мене. Поки я сидів, у казармах творилися дивні дива. Наш полковник взагалі заборонив воякам читати, навіть «Празьку офіційну газету», а у військовій крамниці ніхто не смів загортати воякам у газети ні ковбасок, ні сирків, та саме з цього часу солдати вчепилися за ті газетні титли.

Наш полк став найбільш освіченим. Читаємо геть усе, а в кожній роті вже й віршики, і пісні про нашого полковника складають. А коли щось у полку трапиться, доброзичливця довго не треба шукати: сяде, напише і пускає це в газету, ще й заголовок ушкварить: «Знущання над вояками». Але і цього було людям замало. Брали вище: писали депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба. Сиплються в парламенті запитання одне за одним, і про це, і про тамто, а чи відомо урядові, що наш пан полковник велика тварюка? Міністр прислав до нас комісію.

Ось тоді вже один з наших, на прізвище Франта Генчль з Глибокої, і дістав два роки тюрми, бо саме він звернувся був у Відень до депутатів з помсти за того ляпаса, що дістав на учбовому пляцу від пана полковника. Потім, коли комісія забралася, наш полковник наказав вишикувати усіх в шеренги, цілий полк так, як був, і сказав, що солдатська морда була, є і буде солдатською мордою, вона мусить тримати язика за зубами і служити, а коли щось комусь не подобається, то це і є порушення дисципліни. «Ви, негідники, думали, що комісія допоможе, — говорив наш полковник, — гівно вона вам допомогла. А тепер кожна рота хай пройде повз мене і вголос повторить те, що я сказав».

Ми йшли рота за ротою, рівняючись направо, де стояв полковник, рука на ремені карабіна, і на всю пельку горлали:

«Ми, негідники, думали, що нам ця комісія допоможе, а вона нам гівно допомогла».

Наш полковник реготав, аж за живіт тримався, поки не підійшла одинадцята рота. Йде — земля двигтить, а коли порівнялися з нашим полковником, то ані пари з уст. Наш полковник розчервонівся, як когут, і повернув одинадцяту роту назад, наказавши повторити усе спочатку. Але рота крокує і знову мовчить, лише ряд за рядом нахабно дивиться нашому полковникові в очі. «Ruht!»[17], командує полковник, а сам гасає по подвір’ї, гарапником ляскає по халявах і плюється. Аж потім раптом зупинився та як ревне: «Abtreten!»[18]. Сів на свою кобилу і гайнув за браму. Ми чекали, що станеться з одинадцятою ротою, а воно нічого. Ждемо день, другий, цілий тиждень, а воно знов нічого. Полковник в казармах не з’являвся, з чого і солдати, і старшини, і офіцери дуже раділи. Потім нам прислали нового полковника, а про старого розповідали, буцімто він в якомусь санаторії, бо власноручно написав листа найяснішому цісареві, що одинадцята рота збунтувалася.

вернуться

17

Вільно! (нім.).

вернуться

18

Розійтись! (нім.).

1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 36
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)