Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Вона поглянула на нього, подумала, а потім несподівано розповіла про свої стосунки з Міріам By і про те, як ту майже до смерті побив Рональд Нідерман. А винна була вона. За винятком переданого через Анніку Джанніні привіту, Лісбет від Міріам By ні слова не чула, а тепер Міріам поїхала до Франції.
Джеремі Макміллан досить довго сидів мовчки.
— Ти в неї закохана? — раптом запитав він.
Подумавши над відповіддю, Лісбет Саландер похитала головою:
— Ні. Думаю, я не з тих, хто закохується. Вона мій друг. І у нас виходив хороший секс.
— Закоханості не уникнути нікому, — сказав він. — Можливо, в це не хочеться вірити, але дружба, мабуть, є звичайнісінькою формою кохання.
Вона поглянула на нього з подивом.
— Ти розсердишся, якщо я буду відвертий?
— Ні.
— Ради Бога, їдь у Париж, — порадив він.
В аеропорту Шарля де Голля Лісбет приземлилася о пів на третю пополудні, після чого доїхала експресом до Тріумфальної арки і дві години вешталася найближчими кварталами, шукаючи вільний готельний номер. Пройшовши в південний бік, до Сени, вона нарешті отримала номер у маленькому готелі «Віктор Гюґо» на рю Коперник.
Прийнявши душ, вона зателефонувала Міріам By, і вони зустрілися близько дев’ятої вечора в барі поблизу від Нотрдам. Міріам By прийшла в білій сорочці і піджаку і мала чудовий вигляд. Лісбет відразу зніяковіла. Вони розцілувалися.
— Я дуже шкодую, що ніяк не давала про себе знати і не прийшла на суд, — сказала Міріам By.
— Все нормально. Суд у будь-якому разі проходив за зачиненими дверима.
— Я три тижні пролежала в лікарні, а потім виявила вдома, на Лундаґатан, цілковитий хаос. Я не могла спати, мені снилися жахіття про цього клятого Нідермана. Я зателефонувала мамі і сказала, що хочу приїхати.
Лісбет кивнула.
— Пробач мені.
— Припини. Адже я приїхала сюди, щоб просити вибачення у тебе.
— З чого раптом?
— Я не подумала. Мені просто не спало на думку, що я піддаю тебе смертельній небезпеці, коли поселила в квартирі, яка як і раніше вважалася моєю. Я винна в тому, що тебе мало не вбили. Якщо ти мене ненавидиш, я це зрозумію.
Міріам By дивилася на неї розгублено.
— Я так навіть не думала. Мене намагався вбити Рональд Нідерман, а не ти.
Вони трохи посиділи мовчки.
— Он воно що, — нарешті промовила Лісбет.
— Що? — відгукнулася Міріам By.
— Я приїхала слідом за тобою не тому, що закохана в тебе, — сказала Лісбет.
Міріам кивнула.
— У нас виходив дуже хороший секс, але я в тебе не закохана, — наголосила вона.
— Лісбет… я думаю…
— Я хотіла сказати, що сподіваюся… дідько.
— Що?
— У мене не так багато друзів.
Міріам By кивнула:
— Я ще трохи затримаюся в Парижі. Моє навчання вдома пішло собаці під хвіст, і я записалася до тутешнього університету. Доведеться залишитися тут мінімум на рік.
Лісбет кивнула.
— Далі не знаю. Але я повернуся до Стокгольма. Я плачу й далі за квартиру на Лундаґатан і хотіла б її зберегти. Якщо ти не проти.
— Квартира твоя. Роби з нею, що хочеш.
— Лісбет, ти абсолютно особлива людина. Я б дуже хотіла залишитися твоїм другом.
Вони проговорили дві години. У Лісбет не було причин приховувати від Міріам By своє минуле: справа Залаченка тепер стала відома всім, хто читав шведські газети, а Міріам By стежила за нею з неабиякою цікавістю. Вона детально розповіла про те, що сталося в Нюкварні тієї ночі, коли Паоло Роберто врятував їй життя.
Потім вони поїхали додому до Міріам, у гуртожиток неподалік від університету, де вона жила.
Епілог
ОПИС МАЙНА
П'ятниця, 2 грудня — неділя, 18 грудня
Коли Анніка Джанніні близько дев’ятої години вечора прийшла на зустріч із Лісбет Саландер до бару театру «Сьодер», та пила міцне пиво і вже кінчала другий кухоль.
— Вибач, що запізнилася, — сказала Анніка і глянула на свій годинник на руці. — Довелося розбиратися з іншим клієнтом.
— Он як, — відгукнулася Лісбет.
— Що ти святкуєш?
— Нічого. Мені просто хочеться напитися.
Всідаючись на стілець, Анніка поглянула на неї скептичним поглядом.
— І як часто у тебе виникає таке бажання?
— Коли мене випустили, я попервах напивалася до втрати свідомості, але не думай, схильності до алкоголізму в мене немає. Мені просто спало на думку, що я вперше в житті дієздатна і маю законне право напитись удома, у Швеції.