Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Значна частина краденої суми поміщалася в стабільні фонди, що створювало Лісбет матеріальну незалежність на все майбутнє життя, навіть якщо б їй спало на думку жити на виключно широку ногу і вкрай марнотратно. Саме з цих фондів поповнювалися її кредитні картки.
Із залишком грошей він міг грати і вкладати їх за власним розсудом, за умови, що його вкладення не стануть причиною яких-небудь проблем з поліцією. Лісбет заборонила йому займатися недоречними дрібними махінаціями, які в разі невдачі могли вилитися в розслідування і, як наслідок, привернути увагу до неї.
Залишалося лише визначити, скільки він буде отримувати.
— Для початку я виплачу тобі п’ятсот тисяч фунтів. Тоді ти зможеш розрахуватися з усіма боргами, і в тебе ще залишиться кругленька сума. Потім зароблятимеш гроші сам. Організовуй фірму, де ми обоє будемо значитися співвласниками, а тобі піде двадцять відсотків від прибутку. Я хочу, щоб ти був досить багатий, аби не виникало спокуси пускатися в які-небудь афери, але не настільки багатий, щоб можна було розслабитися.
Він став до нової роботи першого лютого. До кінця березня він розплатився з особистими боргами і стабілізував своє матеріальне становище. Лісбет наполягла на тому, щоб він передусім розібрався зі своїми фінансовими справами і став платоспроможний. Першого травня він розірвав партнерство з питущим колегою Джорджем Марксом, що складав другу половину назви «Макміллан і Маркс». Відносно колишнього партнера його мучили деякі докори сумління, але залучати Маркса до справ Лісбет Саландер він не міг ні під яким виглядом.
Він обговорив це питання з Лісбет Саландер, коли та, несподівано повернувшись до Гібралтару на початку липня, виявила, що Макміллан працює у своїй квартирі, а не в офісі, який займав раніше.
— Мій партнер алкоголік, і вести такі справи він не має сил. Зате він може стати колосальним чинником ризику. Але п’ятнадцять років тому, коли я приїхав до Гібралтару, він урятував мені життя, взявши мене в свій бізнес.
Вона дві хвилини подумала, вивчаючи обличчя Макміллана.
— Я розумію. Ти негідник лояльний. Така якість, мабуть, похвальна. Я пропоную тобі відкрити маленький рахунок, з яким він зможе займатися махінаціями. Слідкуй за тим, щоб він заробляв кілька тисяч на місяць і йому вистачало на життя.
— Ти можеш на це піти?
Вона кивнула й окинула поглядом його холостяцьку комірку. Він жив в однокімнатній квартирі з кухонним куточком, в одному з провулків поблизу лікарні. Єдине, що їй тут сподобалося, був вигляд з вікна. А втім, такий вигляд у Гібралтарі був усюди.
— Тобі потрібний офіс і трохи краща квартира, — сказала вона.
— У мене не було часу, — відповів він.
— Гаразд.
Потім вона пішла і купила йому офіс, вибравши приміщення в 130 квадратних метрів з маленькою терасою, що виходила на море, розташоване в офісному центрі «Б’юкенен хаус» на пристані Куїнсвей, що в Гібралтарі, безперечно, вважалося вищим класом. Вона також найняла фахівця, який відремонтував та умеблював офіс.
Макміллан пригадав, що, поки він займався паперами, Лісбет особисто стежила за установленням сигналізації, комп’ютерного устаткування і сейфа, так що й відкрити його їй було не важко.
— Я впав у неласку? — поцікавився він.
Вона відклала папку з кореспонденцією, яку уважно вивчала перед цим.
— Ні, Джеремі. В неласку ти не впав.
— Чудово, — сказав він і пішов по каву. — Ти наділена здатністю з’являтися, коли цього найменше чекаєш.
— Я останнім часом була дуже заклопотана. Мені просто хотілося поглянути, що у нас нового.
— Якщо я правильно зрозумів, тебе розшукували за потрійне вбивство, тобі прострелили голову і висунули звинувачення ще в кількох злочинах. Якийсь час я добряче хвилювався. Я думав, ти ще сидиш у в’язниці. Ти втекла?
— Ні. Мене виправдали за всіма пунктами і відпустили. Як багато тобі відомо?
Він трохи повагався.
— Гаразд. Кажу як на духу. Коли я зрозумів, що ти вляпалася в лайно, я найняв перекладацьке бюро, яке прочісувало шведські газети і забезпечувало мене свіжою інформацією. Я був досить добре обізнаний із станом справ.
— Якщо твої відомості взяті з газет, то ти нічого не знав. Але підозрюю, ти проліз у деякі мої таємниці.
Він кивнув.
— Що тепер буде?
Вона поглянула на нього із здивуванням.
— Нічого. Все залишиться як раніше. Наші стосунки ніяк не пов’язані з моїми проблемами в Швеції. Розкажи, як ішли справи, поки я була відсутня. Ти добре поводився?
— Я не п’ю, — сказав він. — Якщо ти це маєш на увазі.