Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Ага.
— Ще йому належить промислова напівзруйнована будівля в Норртельє.
— Навіщо, скажи, будь ласка, він обзавівся цим лайном?
— Уявлення не маю. За попередніми оцінками, спадок, якщо його продати, може скласти чотири з гаком мільйони, за вирахуванням податків і таке інше, але…
— Що?
— Потім спадок повинні розділити порівну між тобою і сестрою. Проблема в тому, що ніхто, схоже, не знає, де твоя сестра.
Лісбет дивилася на Анніку Джанніні і мовчала.
— Ну?
— Що — ну?
— Де твоя сестра?
— Уявлення не маю. Я не бачилася з нею десять років.
— Її дані засекречені, але я довідалася, що вона значиться як така, що покинула країну.
— Он як, — сказала Лісбет майже байдуже.
Анніка приречено зітхнула.
— Гаразд. Тоді я пропоную реалізувати всі доходи і помістити половину суми в банк доти, доки нам не вдасться встановити місцезнаходження твоєї сестри. Якщо ти даєш згоду, я можу почати переговори.
Лісбет знизала плечима.
— Я не хочу мати до його грошей жодного стосунку.
— Я тебе розумію. Але підвести риску все одно треба. Це частина твоєї відповідальності як дієздатної людини.
— Тоді продай це лайно. Поклади половину в банк, а решту подаруй кому захочеш.
Анніка Джанніні звела одну брову. Вона розуміла, що у Лісбет Саландер є якісь кошти, але не думала, що їх кількість дозволяє наплювати на спадок у мільйон крон або й більше. Вона також не мала уявлення, звідки у Лісбет гроші і про яку суму може йтися, проте в основному її турбувало завершення бюрократичної процедури.
— Лісбет, люба… Прочитай, будь ласка, опис майна і дай мені сигнал до дії, щоб ми могли про все це забути.
Лісбет трохи побурчала, але під кінець здалася і сунула папку до себе в сумку. Вона пообіцяла прочитати її і дати інструкції щодо подальших дій, а потім знову почала цмулити пиво. Анніка Джанніні посиділа з нею ще з годину, правда, пила переважно мінеральну воду.
Лише кілька днів по тому, коли Анніка Джанніні зателефонувала і нагадала Лісбет Саландер про опис майна, та дістала і розпрямила зім’яту папку, а потім, усівшись за кухонний стіл, прочитала всі документи.
Опис майна займав декілька сторінок і містив купу відомостей про всілякий мотлох — який посуд був у кухонній шафі в Госсеберзі, який залишився одяг, яка вартість фотоапаратів та інших особистих речей. Особливих цінностей Олександр Залаченко після себе не залишив, і жоден з предметів аніскільки не цікавив Лісбет Саландер. Трохи поміркувавши, вона вирішила, що не змінила своєї позиції з часу зустрічі в барі і що інструкції як і раніше прості: продай лайно, а з грошима зроби що хочеш. Лісбет була цілком певна в тому, що не хоче від цього спадку ані ере, але підозрювала, і небезпідставно, що справжні заощадження Залаченка приховані в такому місці, де жоден укладач опису майна їх не шукав.
Потім вона розгорнула свідоцтво про право власності на нерухомість у Норртельє.
Нерухомість являла собою приміщення промислового призначення, що складалося з трьох будівель загальною площею 20 000 квадратних метрів і було розташоване поблизу від містечка Шедерід, між Норртельє і Рімбу.
Автор опису зробив туди короткий візит і констатував, що це колишній цегельний завод, який більш-менш був порожній, відколи його закрили в 60-х роках, і використовувався як склад для лісоматеріалів у 70-х. На його думку, приміщення «у жалюгідному стані» і не підлягають ремонту з метою використання для якого-небудь іншого роду діяльності. Під жалюгідним станом, зокрема, малося на увазі те, що «північна будівля» вигоріла під час пожежі і завалилася. У «головній будівлі» деякий ремонт, одначе, проводився.
Прочитавши історичну довідку, Лісбет Саландер здригнулася. Олександр Залаченко купив нерухомість за безцінь 12 березня 1984 року, але покупцем у паперах значилася Агнета Софія Саландер.
Отже, спочатку нерухомістю володіла мати Лісбет Саландер, проте вже в 1987 році Залаченко викупив у неї нерухомість за 2000 крон. Потім споруди, схоже, років п’ятнадцять ніяк не використовувались. Згідно з описом майна, 17 вересня 2003 року фірма «КАБ» найняла будівельну компанію «Норр-Бюґґ АВ» для проведення ремонтних робіт, що включали ремонт підлоги і даху, а також поліпшення водопостачання та електропроводки. Роботи тривали майже два місяці, до кінця листопада 2003 року, а потім припинилися. «НоррБюґґ» виставила рахунок, який було сплачено.