Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Він поглянув на її татуювання. Вона скосила очі на нього через плече.
— Це не пастка. Я самотня дівчина і проводжу тут кілька днів. Я давно не займалася сексом.
— Чому ти вибрала саме мене?
— Тому що в барі лише ти був ніби як наодинці.
— Я одружений.
— А мене не цікавить, хто вона і навіть хто ти. І в мене немає бажання обговорювати питання суспільного життя. Я хочу трахатись. Роздягайся або забирайся геть.
— Просто так?
— А чом би й ні. Ти вже дорослий і знаєш, чого від тебе сподіваються.
Він з півхвилини подумав. З його вигляду здавалося, що він збирається піти. Вона сіла на край ліжка і чекала. Він прикусив нижню губу, потім усе ж зняв брюки і сорочку і завагався відносно трусів.
— Усе, — сказала Лісбет Саландер. — Я не маю наміру трахатися з кимось, хто не знімає трусів. І обов’язково надінь презерватив. Я знаю, де була сама, але не знаю, де побував ти.
Він стягнув труси, підійшов до неї і поклав руку їй на плече. Коли він нахилився і поцілував її, Лісбет заплющила очі. Його поцілунок був приємним на смак. Вона дозволила йому покласти її на ліжко. Він виявився важким.
Відчинивши двері до свого офісу в центрі «Б’юкенен хаус» на пристані Куїнсвей над човновою станцією, адвокат Джеремі Стюард Макміллан відчув, що волосся в нього на потилиці заворушилося. Він відчув запах тютюнового диму і почув, як скрипнув стілець. Було близько сьомої ранку, і він щонайперше подумав, що в офіс забрався грабіжник.
Потім з міні-кухні до нього долинув запах кави. Через кілька секунд він нерішуче переступив поріг, пройшов через хол і заглянув до просторого й елегантно обставленого кабінету. В його офісному кріслі, спиною до нього і поклавши ноги на підвіконня, сиділа Лісбет Саландер. Його робочий комп’ютер був увімкнутий, і їй вочевидь не важко було зламати пароль. З тією ж легкістю вона відкрила його сейф. На колінах у неї лежала папка з його вкрай інтимною кореспонденцією і бухгалтерськими документами.
— Доброго ранку, фрекен Саландер, — нарешті сказав він.
— Мм, — відповіла вона. — Там є свіжозаварена кава і круасани.
— Дякую, — подякував він, покірливо зітхнувши.
Офіс він, звичайно, купив на її гроші і на її прохання, але ніяк не чекав, що вона з’явиться без попередження, як сніг на голову. Крім того, вона знайшла і напевно погортала порнографічний журнал для гомосексуалістів, який він ховав у себе в шухляді столу.
Як незручно.
А може, й ні.
З досвіду спілкування з Лісбет Саландер він знав, що вона непримиренна відносно тих людей, які її дратують, але навіть бровою не поведе з приводу людських слабинок. Вона знала, що офіційно він вважається гетеросексуалом, але таємно захоплюється чоловіками і після того як п’ятнадцять років тому розлучився, дає волю найінтимнішим фантазіям.
Як дивно. З нею я почуваюся упевненим.
Якщо вже вона все одно опинилася в Гібралтарі, Лісбет вирішила відвідати адвоката Джеремі Макміллана, що вів її фінансові справи. Востаннє вона спілкувалася з ним перед Новим роком і хотіла довідатись, чи не розорив він її, поки вона не могла за ним наглядати.
Але квапитися з цим вона не збиралася і поїхала до Гібралтару прямо після звільнення зовсім не тому. Їй просто страшенно хотілося від усього відключитися, і Гібралтар чудово для цього підходив. Тиждень вона не просихала, упиваючись, потім ще кілька днів займалася сексом з німецьким бізнесменом — урешті-решт той наважився і сказав, що його звати Дітер. Вона сумнівалася в тому, що це його справжнє ім’я, але проводити розслідування не стала. Цілими днями він сидів на різних нарадах, а вечорами вони разом вечеряли і потім ішли до нього або до неї в номер.
Лісбет констатувала, що в ліжку він зовсім непоганий. Можливо, йому трохи не вистачало досвіду, і часом він бував занадто грубим.
Дітер, схоже, був дещо спантеличений, що вона, просто піддавшись імпульсу, підчепила корпулентного німецького бізнесмена, який і гадки не мав шукати пригод. Він і справді був одружений і не мав звички зраджувати дружину або знайомитися з жінками під час ділових поїздок. Але коли йому піднесли на блюдечку таку нагоду у вигляді тендітної дівчини з татуюваннями, він не зміг устояти перед спокусою. Це він так говорив.
Лісбет Саландер його слова не надто хвилювали. Вона мала намір лише позайматися сексом, щоб трохи відновити форму, але, на її здивування, він справді намагався її задовольнити. Лише на четверту, їхню останню спільну ніч його раптом охопив панічний страх і він почав замислюватися над тим, що скаже дружина. Лісбет Саландер вважала, що йому слід тримати язик за зубами і нічого дружині не розповідати, але говорити йому про це вона не стала. Він доросла людина і цілком міг відмовитися від її запрошення. Якщо його мучать докори сумління або він збирається зізнатися дружині, це не її проблема. Вона лежала, повернувшись до нього спиною, і протягом п’ятнадцяти хвилин терпляче слухала, а потім закотила очі, перевернулася і всілася на нього зверху.