Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
І наостанок ми продемонстрували, що прообраз принципу, який кількома тисячами років пізніше закріпився в економіці як «невидима рука ринку», можна знайти вже в Гільгамеші, а саме в образі приборкання дикого зла, яке згодом почало служити на благо людства. Під час нашої подорожі ми зустрінемо ще цілу низку прообразів невидимої руки ринку. І врешті наприкінці розділу зустрічаємося навіть з предтечею грецького гедонізму — у пропозиції чашниці Сідурі. Проте Гільгамеш від цієї пропозиції відмовляється, повністю її прийме й освоїть вже тільки економічний напрям утилітаризм.
Увесь епос закінчується невтішно циклічним посланням, у якому, власне, нічого не змінилося, не відбулося ніякого прогресу, і після невеличкої пригоди все повертається на старі рейки. Епос — циклічний, закінчується там, де й почався, — а саме будівництвом стіни. Історія нікуди не розвивається, усе відбувається в циклічному ритмі, повторюється з невеличкими змінами, як ми це бачимо в природі (повторення пір року, місячних циклів) чи в нашій щотижневій рутині. До того ж природу, яка з давніх-давен оточувала людей, уособлювали різні непередбачувані божества, у яких були такі самі слабкі місця й примхи, як і в людей (відповідно до епосу, потоп наслали боги за те, що від людей було надто багато шуму, який дратував богів). Природу ніхто не обожнював, нікому не спадало на думку її науково досліджувати, а тим паче в неї втручатися (щоправда, якщо тільки людина — не на три чверті бог, як Гільгамеш), адже проводити систематичні, ретельні (і наукові) дослідження володінь непередбачуваних і настроєвих богів — це не завжди безпечно. Людство дочекалося концепту історичного розвитку, обожнення героя, володаря та природи лише з приходом юдеїв. Уся історія єврейського народу супроводжується чеканням на Месію, який має прийти в історичному часі, точніше — у його кінці.
Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто[108].
Біблія, Старий Завіт
2. Старий Завіт
Приземленість та добро
Незважаючи на те, що старозавітні євреї[109] зіграли у формуванні сучасної євро-американської культури та її економічної системи ключову роль, ані в підручниках з історії економічної думки, ні в інших економічних текстах їм не приділяють належної уваги[110]. Макс Вебер вірив, що зародженням капіталізму ми завдячуємо протестантській етиці[111]. Майкл Новак, навпаки, виносить на перше місце вплив католицької моралі та сприйняття людини[112], втім, на думку Зомбарта[113] за зародженням капіталізму стоїть віра єврейська.
Усі ключові учасники цієї дискусії визнають за єврейською культурою її провідну роль. Не може бути жодних сумнівів щодо важливості впливу, що його єврейське вчення справило на формування сучасної капіталістичної економіки. Тому в нашому дослідженні донаукових економічних поглядів без Старого Завіту ніяк не обійтися. І не лише тому, що на ньому сформувалося християнство, яке згодом суттєво вплинуло на формування капіталізму та економічної науки, але й через характерний внесок у зміну сприйняття економічної антропології та етосу.
До того ж у багатьох сферах єврейські економічні звички випереджають розвиток сучасної економіки. Ще в «темні» середньовічні часи євреї активно користувалися економічними інструментами, які багато в чому випередили свій час і стали ключовим елементом сучасної економіки набагато пізніше[114].
Позичали гроші, торгували різним... і зокрема займалися торгівлею акцій ринку капіталів, працювали в сфері обміну грошей та часто фігурували посередниками різних грошових операцій..., фігурували як банкіри й брали участь в емісіях найрізноманітніших видів. Що ж стосується капіталізму новітніх часів (на відміну від часів античних, середньовічних...), то в деяких формах ця діяльність ще й досі лишається успадкованою (і неодмінно) присутньою — до того ж і з погляду економічного, і правового[115].
Про ці аспекти зазвичай говорять і ті, кому єврейські традиції не до душі. Як зауважив Ніал Ферґюсон, «сам Маркс у статті “До єврейського питання” писав, що кожен капіталіст без огляду на віровизнання — “справжній єврей”»[116]. А на думку одного з головних післявоєнних підбурювачів расистської пропаганди Гайнріха Клясса[117], євреї були «народом, народженим для торгівлі грошима та товаром»[118]. Звідки такі ідеї? Де взявся цей єврейський торговельний етос в первісно кочового народу? І чи справді можна юдеїв вважати творцями цінностей, які визначили напрям розвитку економічної думки нашої цивілізації?
108
Приповідки: 16. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки.
109
Якщо ми будемо дотримуватися біблійного узусу, тоді безумовно правильним буде називати всіх, починаючи від Авраама, євреями (див. Книга Буття 14:13). Іменем «Ізраїль» нарік Бог Якова, внука Авраама (Книга Буття 32:38, 43:6 і т. д.), звідси його нащадки — ізраїльтяни. У Книзі Вихід 3:18 та 5:1 здається, що євреї та Ізраїль — це синоніми. Проте в Старому Завіті слово «Ізраїль» має ще вторинне, дещо вужче значення, оскільки використовується на позначення північних племен та, передусім після розділення королівства, відрізняє їх від євреїв. І хоча терміни єврей та ізраїльтянин переходять і в Новий Завіт (напр.: До римлян 9:4, 2. До коринтян 11:22, До филип’ян 3:5 , більш звичним на той час було слово юдей (єгудим). Спершу цей термін використовувався на позначення представників південних племен в Юдеї (у цьому значенні воно використовується в Книзі пророка Єремії 32:12, 34:9), однак після вавилонського вигнання його замінює термін ізраїльтяни як найширша назва на позначення обраного народу. Так було через те, що на той час майже всі ізраїльтяни походили з племені, що жило в Юдеї, оскільки північні племена (Ізраїль у прямому значенні слова) втратили свою ідентичність після того, як їх завоювали самаритяни в 772 р. до Христа. Означення юдей не мало би використовуватися як загальна назва, якщо ми говоримо про період до вигнання. Хай там як, у нашому тексті ми вважатимемо слова ізраїльтяни, юдеї та євреї синонімічними.
110
Наскільки авторові відомо, проблематикою економічної думки в юдаїзмі досі найбільше займався Макс Вебер (Ancient Judaism, Economy and Society, The Sociology of Religion), згодом трохи менше Вернер Сомбарт (The Jews and Modern Capitalism) чи Карл Маркс (On the Jewish Question), проте ніхто з них (можливо, за винятком кількох частин тексту Макса Вебера) не аналізував економічні аспекти основних текстів стародавньої єврейської віри. В економічних журналах (Journal of Business Ethics, Business Ethics Quarterly та ін.) публікувалася ціла низка статей на тему єврейської бізнес-етики, проте автор книги не знає жодної статті, де б ішлося про економічні аспекти історичних і філософських основ юдаїзму як єдиного цілого. Що стосується підручників економічної думки, як один приклад із багатьох можемо навести книгу А. Макінтайра A Short History of Ethics. У розділі «The History of Moral Philosophy from Homer to the 20th Century» («Історія моральної філософії від Гомера аж по двадцяте століття») про єврейське вчення немає ані слова. Схожий підхід спостерігаємо і в інших підручниках. Винятками серед підручників економічної думки, які трохи глибше занурюються в тематику, є старші й сьогодні вже мало використовувані підручники, наприклад, History of Economic Thought Льюїса Генрі Гейні та до певної міри A History of Economic Thought Еріха Ролла чи The Growth of Economic Thought Генрі Вільяма Шпігеля. Серед економістів тему внеску євреїв в інтелектуальне життя західної цивілізації розпрацьовує, наприклад, Торстейн Бунде Веблен у статті «The Intellectual Pre-Eminence of Jews in Modern Europe».
111
З кн. Weber. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism.
112
З кн.: Novak. The Catholic Ethic and the Spirit of Capitalism.
113
З кн.: Sombart. The Jews and Modern Capitalism.
114
На це звертає увагу також Макс Вебер, який присвятив цій темі уже згадувану монографію. Див.: Weber. Ancient Judaism.
115
З кн.: Weber, Max. Autorita, etika a spolecnost. Praha: Mlada fronta, 1997.
116
Див.: Ferguson, Niall. The War of the World: History’s Age of Hatred. Більше про погляд Маркса на євреїв див. Mini. Philosophy and Economics, 201.
117
Class. Wenn ich der Kaiser wär.
118
Див. Ferguson, Niall. The War of the World: History’s Age of Hatred.