Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 198 199 200 201 202 203 204 205 206 ... 335
Перейти на страницу:

Люди, що вірять, що їхні вороги є агентами Антихриста, рідко йдуть на компроміс, отже, маленькі конфлікти переростали у великі, великі ніяк не завершувалися, а витрати більшали по спіралі. Зрештою Габсбурги вичерпали свої можливості: вони просто не могли собі дозволити об'єднати західну Європу.

Карл, зламаний цією боротьбою, у 1555-1556 роках відмовився від своїх численних тронів і поділив їх між кузеном, що дістав Австрію та Священну Римську імперію, та Філіпом, що дістав Іспанію та інші західні землі. Це був дотепний хід: зробивши домініон Габсбургів синонімом іспанського домініону, Філіп міг сформувати адміністрацію й зосередитися на найважливішому — грошах.

Протягом сорока років Філіп працював як Геракл над реформою фінансів Габсбургів. Він був дивним чоловіком, проводив на диво багато годин у спеціяльно збудованих офісах поза Мадридом, але завжди був надто зайнятий, аби фактично відвідати свої володіння. Але попри те, що він рахував та оподатковував своїх підданих із таким самим ентузіязмом, як Хідейосі, збільшував прибутки та гучно переміг Францію та Туреччину, остаточна перемога, що об'єднала б західну Європу, так і не наблизилася. Що жорсткіше визискували податки, то більше накопичувалося проблем. Філіпові підданці, що множилися, як миші в клуні, чинили дедалі сильніший опір, бо борсалися між голодом та державою й бачили, що їхні податки витрачали на війни в далеких країнах з народами, що про них вони нічого не знали.

У 1560-і роки Філіп навіть спромігся заштовхнути Бога та Мамону в один табір. Зазвичай флегматичні голландські бюргери почали трощити вівтарі та оскверняти церкви, коли Габсбурги переслідували їх за протестантські погляди та обтяжували дедалі важчим тягарем податків. Про те, аби полишити багаті Нідерланди гнізду кальвіністів, не можна було й думати, отже, Філіп послав туди військо, але лише на те, аби голландці створили своє власне. Філіп вигравав битви, але не міг виграти війну. Голландці не погоджувалися платити Габсбургам нові податки, але, коли на кону була їхня віра, вони готові були витратити будь-які гроші та покласти будь-яку кількість життів, аби її захистити. Близько 1580-х років війна вже коштувала Філіпові більше цілого прибутку імперії. Він не міг перемогти й не міг дозволити собі програти, тому позичав дедалі більше грошей в італійських фінансистів. Досягши точки, коли він не міг платити ані своєму війську, ані кредиторам, він проголосив банкрутство; потім робив це знов і знов. Його вояки, що не отримували платні, повстали, почали грабувати на своє утримання, і його кредитоспроможність різко впала. Іспанія не зазнала остаточної поразки до 1639 року (на морі) та 1643 (на суходолі), але, коли 1598 року Філіп помер, імперія вже фактично була руїною, бо її борги в п'ятнадцять разів перевищували річний прибуток.

Перш ніж західноєвропейська суходільна імперія знов почала видаватися можливою, мало минути два сторіччя, а на той час інші західні європейці заходилися втілювати промислову революцію, що перетворювала весь світ. Якби Габсбурги чи турки в шістнадцятому сторіччі об'єднали Європу, ця промислова революція могла б і не відбутися. Можливо, Карл та Філіп, що не спромоглися об'єднати західну Європу, чи осман Сулейман, що не зміг західну Європу завоювати, були саме тими недолугими ідіотами, що змінили перебіг історії.

Проте, повторюю ще раз, винуватити якусь одну людину — це забагато. Європейський посол, що так переймався через турецькі переваги, завважив, Що "єдиною перешкодою є Персія, чиє розташування в тилу змушує [турецького] нападника вживати застережних заходів"[319]. Туркам було просто понад силу перемогти Персію, шиїтів та європейців. Так само Карл та Філіп не змогли стати пастирями цілого християнського світу не тому, що програли якусь вирішальну баталію (насправді до 1580-х років вони завжди вигравали) чи їм бракувало якихось визначальних ресурсів (насправді вони мали багато понад справедливу частку талану, хисту та довіри), а тому, що їхньої організації та багатства було недостатньо, аби здолати турків, християн-схизматів та інші держави західної Європи. І якщо Габсбурги, з усіма їхніми перевагами, не змогли об єднати західну Європу, значить, цього не міг ніхто. Західна Європа була приречена залишатися відмінною від смуги імперій, що простяглася від Туреччини до Китаю.

вернуться

319

"Єдиною перешкодою...": Ogier Ghiselin de Busbecq, Letter 3 (1560), заци-товано за Ross and McLaughlin 1953, p. 255.

1 ... 198 199 200 201 202 203 204 205 206 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)