Чому Захід панує - натепер

Далеко не всі імператори мали енергію Чженде, і, замість зайнятися адміністративними та земельними справами, більшість толерували заникання податкових реєстрів. За браком грошей вони зупинили виплати військовикам (1569 року заступник військового міністра визнав, що зміг знайти у своїх списках лише чверть армії). Платити монголам було дешевше, ніж воювати з ними.

Імператори припинили також виплати флотові, навіть попри те, що, за припущенням, він мав протидіяти величезному чорному ринкові, що утворився після того, як у чотирнадцятому сторіччі Хун'у заборонив приватну морську торгівлю. Китайські, японські та португальські контрабандисти чинили прибуткові оборудки по всім узбережжі, купували найновіші мушкети, діяли як пірати й легко долали недофінансовану берегову охорону, що намагалася їх перехопити. І це лише якщо намагалася, бо хабарі від контрабандистів становили більшу частину побічних прибутків берегових охоронців.

Китайське узбережжя дедалі більше нагадувало щось на кшталт телевізійних вистав про поліцію, як-от Дріт, коли брудні гроші розмивають відмінність між запеклими злочинцями, місцевими знаменитостями та тіньовими політиками. Один чесний, але наївний губернатор дізнався про це у тяжкий спосіб, коли фактично дотримався правил і покарав банду контрабандистів попри те, що племінником одного з них був суддя. Натягнення належних ниточок призвело до того, що губернатор став мішенню звинувачень і вчинив самогубство, коли імператор видав наказ про його арешт.

У 1550-і роки уряд фактично втратив контроль над узбережжям. Контрабандисти перетворилися на піратських королів, контролювали двадцять міст і навіть погрожували пограбувати королівські поховання в Нанкіні. Зрештою, аби їх подолати, знадобився цілий гурт посадовців, що були тонкими й водночас непідкупними політиками. Силами прихованого загону з трьох тисяч мушкетерів (відомого як армія Ци за Ци Цзіґуаном, найвідомішим із цих недоторканних) реформатори вели тіньову війну, часом з офіційною підтримкою, часом без неї. Фінансував їх префект Янчжоу, що таємно спрямовував до них гроші, вичавлені з оподатковування місцевої еліти. Армія Ци продемонструвала, що, коли на то була воля, імперія все ще могла подолати тих, хто кидав їй виклик, а успіх армії Ци посприяв (короткому) періодові реформ. На півночі Ци зреволюціював захист Великої китайської стіни, збудував кам'яні вежі[311], поставив у них сторожі з досвідчених мушкетерів і змонтував гармати на візках, подібно до пересувних фортів, що сторіччям раніше використали угорці проти османів.