Чому Захід панує - натепер
- Автор: Моррис Иэн Мэттью
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: КЛІО
- ISBN: 978-617-7023-09-7
- Переводчик: Ольга Кочерга
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:
Не писання Чжу спричинили такі зміни в житті жінок. Вони були лише одним з напрямів ширшого реакційного настрою, що охопив не лише освічених державних службовців, а й людей, що навряд чи читали Чжу. Наприклад, за ці роки кардинально змінилися уявлення ремісників про жіночу красу. Давніше, у восьмому сторіччі, під час розквіту буддизму та протофемінізму, одним з найпопулярніших стилів керамічних статуеток був напрям, що його історики мистецтва негалантно називають "гладкі пані". За поширеною думкою, під впливом Ян Гуйфей, куртизанки, що її чари 755 року спонукали Ань Лушаня повстати, вони зображують жінок з комплекцією, гідною Рубенса, що роблять все, від танцю до гри в поло. І навпаки, у дванадцятому сторіччі художники портретували жінок зазвичай блідими й виснаженими. Вони догоджають чоловікам чи мляво сидять, чекаючи, поки чоловіки повернуться додому.
Можливо, тоненькі красуні сиділи, бо їм боліли ноги. Сумнозвісний звичай перев'язувати ноги — деформувати ноги маленьких дівчаток, туго зав'язуючи їх тканиною, закручуючи та ламаючи пальці ніг заради витончености, — почався, мабуть, близько 1100 року, за тридцять років до народження Чжу. Про це згадують кілька тогочасних поем, а невдовзі після 1148 року науковець зазначив, що "перев'язувати ноги жінкам почали недавно; про це не написано в жодній книжці з попередніх часів"[294].
Найраніші археологічні свідчення щодо перев'язування ніг походять з поховань Хуан Шен та пані Чжоу, жінок, що скинули ці смертельні навитки 1243 та 1274 року відповідно. В обох похованих жінок ноги були перев'язані стрічками тканини завдовжки у шість футів, до поховань було вкладено шовкові черевички та шкарпетки з гострими підігненими кінчиками. Скелет пані Чжоу досить добре зберігся, аби можна було побачити, що шкарпетки та сандалі пасували до її здеформованих ніг: вісім маленьких пальців були підігнуті під ступні, а великі пальці були загнуті вгору, аби манюсінькі ніжки можна було застромити у вузькі гостроносі черевички.
Китай дванадцятого сторіччя не винайшов змінювання жіночих ніг. Поліпшування жіночої ходи є, мабуть, чи не найуніверсальнішою манією (принаймні серед чоловіків). Проте страждання Хуан та Чжоу на порядки більші, ніж зазнали жінки в інших культурах. Ходіння на шпильках може спричинити пухлини; перев'язування ніг посадить вас в інвалідне крісло. Важко уявити собі, якого болю завдавала така практика — день у день, від колиски до могили. Того самого року, коли поховано пані Чжоу, було оприлюднено перший відомий критичний відгук про перев'язування ніг: "Маленьких дівчаток чотирьох чи п'яти років, що не зробили нічого поганого, примушують терпіти неймовірний біль і перев'язувати ноги, аби вони лишалися маленькими. Я не розумію, навіщо це"[295].
Справді, навіщо? А втім, перев'язування ніг ставало дедалі поширенішим і дедалі болючішим. Перев'язування тринадцятого сторіччя робило ноги тоншими; перев'язування сімнадцятого сторіччя фактично робило їх коротшими — пальці ніг підгинали у калічну кулю розірваних зв'язок та скручених сухожиль, відому під назвою "золотий лотос". На фотографії скалічених ніг останніх жертв двадцятого сторіччя важко дивитися[296].
Дорікати за це Чжу Сі було б надмірно. Його філософія не спричинила повороту китайської елітарної культури до консерватизму; радше культурний консерватизм спричинив успіх його ідей. Мислення Чжу Сі було лише найочевиднішим складником ширшого відгуку на військову поразку скорочення видатків та падання суспільного розвитку. Світ дванадцятого сторіччя став гірким, давнина ставала не так джерелом оновлення, як джерелом захисту, і на той час, коли 1274 року померла пані Чжоу, ренесансоподібного духу, що міг би посприяти всеохопному досліджуванню, катастрофічно бракувало.
Отже, чи можна стагнацією, а потім спадом суспільного розвитку після 1100 року пояснити, чому Кортес, а не Чжен пішов до Теночтитлана? Частково так. Можливо, цим можна пояснити, чому в дванадцятому та тринадцятому сторіччях не було великих дослідницьких подорожей. Але на 1405 рік, коли перший з Чженових Флотів-скарбниць вирушив з Нанкіна, східний суспільний розвиток знов стрімко зростав. Сам той факт, що Юнле далі посилав Чжена через Індійський океан, вказує на налаштування свідомости на дорогі витрати. Із початком піднесення суспільного розвитку інтелектуали п'ятнадцятого сторіччя почали шукати альтернатив мисленню Чжу Сі.
294
"перев’язувати ноги жінкам...": Zhang Bangji, Mozhuang manlu 8.5a-b, зацитовано за Ко 2007, p. 111.
295
"Маленьких дівчаток...": Che Ruoshui, Jiaoqi ji 1.221, зацитовано за Ebrey 1993, р. 40.
296
Мао Цзедун спричинив багато негараздів, але саме він 1949 року заборонив перев'язування ніг негайно по приході до влади.