Соло бунтівного полковника. Вершина
- Автор: Сахно Анатолій Іванович
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Ярославів Вал»
- ISBN: 978-617-605-043-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Соло бунтівного полковника. Вершина». Краткое содержание книги:
Тут є все: вічні загадки життя, смертельні ризики і безглуздя смерті, благородство ідеалістів та інфекція цинізму; тут є карколомні сюжетні ходи, гостра інтрига.
Це роман-смерч. З роману б’є несамовита енергія зла й підлості, він перейнятий катастрофальними передчуттями. Але в ньому й тонко жебонить надія, що людина вистоїть проти всіх нелюдських спокус і випробувань, якщо…
Після таких складних і не зовсім приємних процедур «Аурума» відправили на заслужену пенсію. Та ба! Агент знову рвався в бій, писав на ім’я високого керівництва СБУ рапорти з вимогою дозволити знову працювати «на благо Батьківщини». І в один прекрасний момент зірки на небі стали так, що збіглися бажання і потреби. Бажання «Аурума» проникати в підпільні наркоструктури, а потреби Служби — вкорінити свою людину в організовану злочинну групу, яка, за оперативними даними, постачала на наркоринок України та інших сусідніх держав пігулки, виготовлені хімічними маніпуляціями із загальнодоступними реактивами. Агента ввели успішно: ось уже понад місяць «Аурум» працював у підпільній лабораторії й регулярно передавав звіти щодо виконання ним поставлених завдань.
Розробка і знешкодження нарколабораторії — складна й ризикована справа. Вона потребує спільних і злагоджених зусиль багатьох підрозділів не лише СБУ, а й МВС, прикордонників, митників, органів прокуратури. І не лише України. Часто-густо наркоугруповання такого ґатунку інтеґровані в міжнародні організації, мають своїх людей у правоохоронних структурах, у найвищих ешелонах влади. Тому нерідко такі операції зриваються, а якщо й доводять їх до логічного завершення, затриманих наркоділків звільняють з-під арешту або виправдовують продажні суди.
Нарешті довгоочікуваний дзвінок. Що це «Аурум», Владислав Анатолійович знав напевне, бо для зв’язку з ним використовувалася не лише індивідуальна сім-картка, а й окремий мобільний телефон. Але навіть за такого зв’язку всі розмови велися в зашифрованому вигляді. Звичайно ж, головною умовою цього шифрування було те, щоб зміст розмови не міг трактуватися двояко й розумівся однозначно.
— Я вас готовий вислухати, якщо ви говоритимете коротко, — генерал першим промовив обов’язкову фразу й натиснув на клавішу записувального пристрою, приєднаного до телефону.
— Я говоритиму лише про головне й постараюся вас довго не затримувати, — слова, що прозвучали з уст «Аурума», означали: агент говорить без свідків і без явного контролю з боку третіх осіб. — Дуже багато накопичилося матеріальних проблем, які ось-ось усе ж мають допомогти розв’язати добрі, хоч і сторонні люди. Способи розв’язання, напевно, використають старі. Думають, що вони перевірені й найбільш безпечні. З’явився один новий дослідник, здібності й можливості якого ще не перевірено. Не виключено, що він прибув не для творчої роботи, а щоб пограти в підкидного. Але у нас під час гри в дурня такий прийом, як блеф, не проходить — я пильно стежитиму за його руками й маніпуляціями. Усе ж новий дослідник може виявитися справжнім ученим, який потрапив на симпозіум цілком випадково. Тоді мені залишиться спробувати навчити його моїх прийомів гри, не розкриваючи до кінця карт. Один із кандидатів наук намагається проникнути в святая святих — просто в альма-матер. Уважно стежу за його експериментами. Здається, у свою чергу, він не позбавлений уваги завкафедри й навіть професора. Перевірте формулу 8,21,16,8 та 2,13,17, 21, 23. Можливо, ця формула відповідає нашому трафарету. Якщо нічого не зміниться, завтра чекаю на отримання солодкого вітання. Усе.
Ухаль спочатку натиснув на кнопку мобільного телефону, потім на клавішу записувального пристрою. Прослуховувати запис він не буде — і так усе зрозуміло. А от зашифровані цифри перевірить.
Генерал розгорнув нотатник, де на останній сторінці записана проста, як шкільна «азбука морзе» для «листування» на уроках, табличка, в якій кожна цифра відповідала букві українського алфавіту. Звіривши цифри переданої агентом «формули», Ухаль прочитав: «Петро Крюк». Цей не дуже поширений збіг прізвища й імені викликав у генерала не лише подив, а й занепокоєння. Він знав тільки одного Петра Крюка, з яким іноді брав участь у спільних операціях зі знешкодження організованих злочинних угруповань. Для силової підтримки оперативні підрозділи СБУ нерідко зверталися по допомогу до спеціальних підрозділів. Але при чому тут у їхній справі, пов’язаній з наркотиками, Петро Крюк? Якщо, звичайно, йдеться саме про того Крюка.