Вибрані твори
- Автор: Пилипенко Сергей Владимирович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-8499-67-8
- Жанр: Советская классическая проза
Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:
От із цим ми й не згодні в їх деклярації: мало пообіцяти боротися з просвітянством і т. д. (в тому ваплітяни матимуть у нас посильних спільників), але треба вважати за свій революційний марксистський обов'язок боротися в першу чергу з тими, хто їхні думки використовував проти компартії і радянської влади — з закордонною і тутешньою внутрішньою еміграцією, з кублами буржуазної думки. Хто зорав поле, мусить його й заволочити.
Перший виступ «молодняка»[472]
е дуже він удалий. Це декляративного характеру стаття Олексія Кундзіча[473] (члена бюра групи) в № «Комуніста» від 12 грудня. Примітка до статті каже, що вона «подається яко відповідь на ту величезну кількість запитань, що ми (молодняківці) одержуємо в листах і усно з усіх усюдів». Відповідь тов. О. Кундзіч дав дуже просту: «Приєднуйтесь до нашої лінії, не пишіть халтури, і ми будемо вас вважати своїми товаришами». Може, когось ця формула і задоволить, але більшість усе ж таки, гадаємо, запитає: «А в чому ж полягає ця „лінія“ і куди вона приведе»? Відповідь така: «Наша організація являється ячейкою майбутньої пролеторганізації, ми мислимо собі можливости пролетарської літератури в динаміці, в природньому шляху дальшого розвитку пролетарського суспільства».
Коли взяти цю формулу в її теоретичному значінні, знаходимо знайоме ваплітівське твердження: на Вкраїні, мовляв, українського пролетаріяту немає — чого там пролетарською організацією розводитись. Спочатку — «дайош пролетаріят!» Але не це нас зараз цікавить.
Що це значить в організаційних справах? — За досить туманними фразами і безліччю потрібних і непотрібних лапок у статті тов. О Кундзіча (на всьому видно, що редакції «Комуніста» довелося попріти коло Кундзічевого стилю й мови) — у цій цитаті добачаємо саме те, на що ясної відповіли «Молодняк»[474] ще не дав, а саме:
Чи він хоче перетворитися в пролеторганізацію («в природньому шляху розвитку пролетарського суспільства») і, значить, щезнути як молодняк, а з нового літературного молодняку має творитися нова молода група за керовництвом ЛКСМУ[475]?
Чи він — молодняк — лише одна з організаційних ячейок, що боротиметься за творіння нової пролеторганізації і має й надалі лишатися як молодняк?
Конкретніше: чи нам чекати, поки молодняківці «в динаміці» підростуть і тільки тоді пролетарське суспільство спроможеться на пролеторганізацію, чи й немолодим (віком) пролетписьменникам можна вступати зараз у «Молодняк», бо це і є те, чого ми так довго очікуємо?
І ще одна неясність, що зачіпає «Плуг». Тов. О. Кундзіч так плужан, спасибі йому, кваліфікує: «„Плуг“ є організація, що не турбується і не має установки турбуватися (розумію — турбуватися активно) про досягнення можливих верховин пролетлітератури». За які верховини «Плуг» (очевидно — пасивно) турбується, лишається невідомим. Але, як протилежність, висовується гасло «Молодняка»: «наша мета гартувати фалангу художників з робітничо-селянської молоди». Тепер розуміємо: «Плуг» — організація революційно-селянська, тобто сумнівна щодо ідеологічно-пролетарської чіткости, а «Молодняк» — організація робітничо-селянська. Вірно — більше шансів на витриманість. Ну, а як же з суто пролетарською бути? Знов чекати на «динаміку»?
До цього прилучається старе болюче питання — про літгуртки, про тих, кого називати чи не називати «халтурниками», називати чи не називати своїми товаришами. Чому тов. Кундзіч може бути в бюро «Молодняка», а який-небудь «провінціял — енко» не може? Де межі молодняка? Де кінчається учоба на письменника і починається кваліфікація на письменника? Для літературної молоди це питання гостріше стоїть, ніж де, і його не поминути молодняківцям.
Нас можуть запідозріти в нападі на молоду організацію, тому зазначаємо твердо і без ніякого туману:
На нашу думку, для існування на Вкраїні «Молодняка», організації типу «Молодої Гвардії» в Росії, приспів час, цю організацію ми вітаємо і будемо підтримувати.
Але в той же час ми вважаємо, що на Україні, крім «Молодняка», приспів час творити суто пролетарську організацію, якою мала б бути ВАПЛІТЕ, та з відомих причин не виправдала надій, і якою колись прагнув був бути «Гарт».
472
Подаємо за першодруком у 12 числі журналу «Плужанин» за 1926 р. Матеріал підписаний псевдонімом — Книгочий.
473
Кундзіч Олексій (Олекса; 1904-1964) — автор збірок оповідань та повістей. Належав до літературних організацій «Молодняк», ВУСПП, ПРОЛІТФРОНТ.
474
«Молодняк» — літературна організація комсомольських письменників України у 1926-1932 рр. До організації належали К. Герасименко, І. Гончаренко, Б. Коваленко, І. Ковтун (Юрій Вухналь), М. Кожушний, О. Корнійчук, С. Крижанівський, О. Кундзіч, А. Малишко, Т. Масенко, І. Момот, Л. Первомайський, П. Усенко, М. Шпак та ін.
475
ЛКСМУ — Ленінська комуністична спілка молоді України, молодіжна політична організація КП(б)У.