Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Вибрані твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Вибрані твори

Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:

Видавництво «Смолоскип» презентує вибрані твори одного з видатних представників «Розстріляного відродження» Сергія Пилипенка (1891—1934). Пропоноване видання є на сьогодні найбільш повним і розкриває різні грані творчості письменника. До тому увійшли прозові твори, статті, рецензії, написані у 1920-ті — на початку 1930-х рр., матеріали діяльності Спілки селянських письменників «Плуг», засновником і незмінним керівником якої був Сергій Пилипенко, а також спогади сучасників про нього. Видання призначене студентам, викладачам та широкому колу читачів.
1 ... 179 180 181 182 183 184 185 186 187 ... 305
Перейти на страницу:

Спиняючись на громадській ролі «Плуга» і аналізуючи культурні прагнення цієї групи радянської інтелігенції, не можна минути її участи в так званій «літературній», а по суті політично-громадській дискусії, що точилась на Україні протягом двох останніх років.

Не маючи змоги докладно спинятися тут на цій участі, згадаємо лише перше питання, з якого, власне, і почалася дискусія — перше політично-громадське гасло «Европа чи просвіта».

Цьому питанню присвячено цілі диспути (наприклад, в УАН[485] — з окремим виданням стенограми), цілі розділи окремих брошур (Хвильового, Ґадзінського[486], Поліщука, Буревія і т. ін.), написано десятки журнальних і газетних статей (докладний покажчик дискусії, між іншим, тепер друкується в третьому альманаху «Плуга»).

Проблема «Европа чи просвіта» модифікувалася на всякий спосіб, звужувалася й поширювалася, переплутувалася з десятками інших проблем — літературних, громадських, політичних. Кожний диспутант тлумачив її по «своєму образу й подобію», додавав той чи інший присмак.

Але в своєму первісному вигляді, як його поставив тов. Хвильовий і як відповідали йому плужани, ця проблема звучала так: «Европа чи просвіта» або «Зеров чи Биковець[487]», причому під прізвищем Зерова розумілося висококваліфіковану міську інтелігенцію буржуазного походження, а під Биковцем — інтелігенцію сільську, просвітянсько-куркулячого походження. Всю справу в цілому ставилося так: на кого в нашому культурному русі нам, радянській суспільності, треба спиратися, на кого орієнтуватися, маючи на увазі, що обидві ці категорії небезпечні певними ідеологічними ухилами і до обидвох треба ставитися застережливо.

Думка прихильників «Европи» була: «просвіта» для нас небезпечна, урбанізована «Европа» нам корисніша, — на неї треба орієнтуватися, її в найбільшій мірі прилучати до культурного будівництва.

«Плугові» ж накидували симпатії до «просвіти» — орієнтацію на сільську куркулячого походження інтелігенцію.

Яку відповідь дав «Плуг» у постановах своїх зборів, з'їздів, літературних виступах окремих своїх членів? На нашу думку, відповідь таку, що вона характеризує значно політично-громадську зрілість цієї частини нашої молодої радянської інтелігенції.

Ця відповідь звучала так: Ми не повинні орієнтуватися ні на «Европу», ні на «просвіту». Всю проблему поставлено неправильно, бо нема в запитанні найменування основного двигуна радянської культури, основного будівника соціялізмупролетаріяту з революційним селянством, що йде разом із ним.

Ми мусимо орієнтуватись насамперед на творчість робітників і селян, їй допомагати в першу чергу розвиватися й засвоювати собі гегемонію на культурно-мистецькому фронті, як і на всіх інших.

Що ж до «Европи» та «просвіти», тобто щодо відношення нашого до різних шарів інтелігенції, ми мусимо найбільшу увагу звертати на ті кола її, що найближче стоять до робітничо-селянських мас — це не значить «орієнтуватись» на неї.

Виходячи з цієї принципової установки, «Плуг» організував свою літературно-громадську роботу й намагавсь переконати товаришів, що іменували себе пролетарськими письменниками, організувати свою працю по своїй лінії — обслуговування пролетарських мас — у такий самий спосіб.

Спосіб цей охрищено «масовізм», і в ньому диспутанти відшукували елементи упрощенства всупереч «академізмові», як названо іншу течію — прихильників теорії «Европа».

Отже, «Плуг» мав рацію відкидати від себе обвинувачення в прихильності до «просвітянства», разом із тим щиро визнаючи, що впливи просвітянської ідеології серед його членів, сільського походження інтелігентів, не можуть не бути, що неминуче, і «Плуг» вважає за свою основну мету, як сказано в першому параграфі його статуту, із цими впливами боротися.

Водночас він закликав своїх опонентів визнати, що й на них діють ворожі пролетаріятові ідеології і що, орієнтуючись на «Европу», викидаючи таке гасло, ці товариші явно піддаються цій ідеології, відходять від єдиновірної, єдиноприпустимої орієнтації на творчість робітничої маси.

Так стояла справа з одною з основних політично-громадських проблем, висунутих у час «літдискусії». «Плуг» вважає, що в даному разі він не схибив, чого не можна в повній мірі сказати, звичайно; щодо інших моментів ідеологічної боротьби були, певна річ, гріхи, і відповідні директивні органи у свій час зазначали це.

вернуться

485

УАН — Українська Академія Наук, найвища наукова установа України. Почала діяти в 1918 р.

вернуться

486

Ґадзінський (Гадзінський) Володимир (1888-1932) — письменник і партійний діяч. Член КП(б)У з 1918 р.

вернуться

487

Биковець Михайло (1894-?) — один із засновників Спілки селянських письменників «Плуг». Друкувався під псевдонімами: Марусик, Мих. Бик, Бик. Мих. та ін. Репресований.

1 ... 179 180 181 182 183 184 185 186 187 ... 305
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)