Чому Захід панує - натепер

А також інформаційні технології. Спочатку, 105 року н. е., китайські майстри зробили папір з кори шовковиці, а на 700 рік загальновживаним був папір з деревини. Араби дізналися про папір близько 750 року (за чутками, коли захопили китайських виробників паперу в центральній Азії), італійці почали його купувати в арабів десь після 1150 року, а робити свій власний почали 1276 року. На той час китайські видавці вже протягом п'яти сторіч використовували викарбувані дерев'яні блоки на друкування книжок і протягом двох сторіч користувалися рухомим друком. Європейці запозичили чи перевинайшли дерев'яні блоки лише близько 1375 року, а рухомий друк — близько 1430. Китайські та індійські новації у оснащуванні кораблів та стернуванні рухалися на захід наприкінці дванадцятого сторіччя, проходячи у Середземномор'ї через арабські руки.

Західняки переймали не лише стародавні винаходи на кшталт тачки, а й новіші досягнення. Магнетний компас, вперше згаданий в китайському тексті 1119 року, потрапив до арабів та європейців близько 1180 року, а зброя рухалася навіть швидше. В тринадцятому сторіччі, під час монгольського вторгнення до Китаю, східні ремісники навчилися швидко окиснювати порох, аби він вибухав, а не просто горів, і почали застосовувати цей підлий новий трюк, аби стріляти стрілами з бамбукових трубок. Приблизно 1288 роком задатовано найстарішу відому справжню вогнепальну зброю — знайдену в Маньчжурії бронзову трубку завдовжки в фут, що могла стріляти плюмбієвими кулями. Року 1326-го, заледве на одне покоління пізніше, рукопис із Флоренції описує пістоля з латуні, а ілюстрації до манускрипта наступного року з Оксфорда показують дві грубих, проте непомильних гармати. Перше відоме використання гармат у арабів ненабагато пізніше, під час війни 1331 року в Іспанії. Найімовірніше, західноєвропейці дізналися про пістолі безпосередньо від монголів у степах, а потім навчили іспанських мусульман. Минуло ще одне покоління, до 1360 року, поки ця гучна нова зброя проклала собі шлях до Єгипту.

Протягом кількох наступних сторіч пістолі багато що змінили на заході, проте все одно найважливішим вмістом усіх рухів другого старосвітового обміну, так само як першого, були мікроби.[262] Арабський історик ібн Хальдун писав: "Цивілізації на Сході і на Заході зазнавали приходу нещадної чуми, що спричиняла зубожіння націй і нищила населення. Вона проковтнула й стерла з обличчя землі багато цивілізаційних здобутків". Прийшла Чорна Смерть[263].

Чума, найімовірніше, виникла у внутрішній Азії та поширилася шовковими шляхами. Один арабський науковець (що сам помер від чуми) писав, що вона з'явилася в степах близько 1331 року, й того самого року епідемія вже лютувала в середній частині долини Янцзи, вбиваючи, на загальну думку, дев'ятьох людей з десяти. Ми не можемо з'ясувати, чи це була та сама бацила, що протягом наступних двох десятиріч спустошила Євразію, але чума, згадана на монгольських могильних каменях 1338 та 1339 років, безперечно, є тією самою хворобою. 1340 року вона на кілька років зникла, потім раптово знов постала скрізь і одразу. 1345 року хвороба захопила східне узбережжя Китаю, а наступного року монгольська армія принесла чуму до Кафи в Криму[264], того самого міста, звідки сторіччям раніше дядьки Марка Пола вирушили до Пекіна.