Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Червоний Голод. Війна Сталіна проти України
Червоний Голод. Війна Сталіна проти України - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Электронная книга - «Червоний Голод. Війна Сталіна проти України». Краткое содержание книги:

У книзі «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Премія Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів, 2017, Премія Лайонела Гелбера, Премія Даффа Купера, 2018) Енн Епплбом висвітлює історію Голоду 1932–1933 років та події, що цьому передували. На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців авторка доводить, що штучний голод в радянській Україні та репресії проти української інтелігенції на початку 1930-х стали складовими єдиного наміру Сталіна та його поплічників. Більшовицькі лідери добре пам’ятали, як майже втратили Україну в 1917–1920 роках. Коли з масовими виступами українських селян проти колективізації ця загроза виникла знову, комуністична влада вдалася до політики творення голоду, яка забрала життя майже чотирьох мільйонів людей. Проте, як зазначає Епплбом, в історичній перспективі Сталін програв війну проти України, котра врешті виборола незалежність. І хоча «Червоний голод» написано не у відповідь на сучасні події, розуміння причин, механізму та наслідків Голодомору можуть багато чого прояснити в нинішніх українсько-російських відносинах і трактуваннях спільного радянського минулого.
1 ... 169 170 171 172 173 174 175 176 177 ... 191
Перейти на страницу:

Також комісія дійшла висновку, що «офіційні радянські звинувачення в “куркульському саботажі”, на який списують труднощі під час голоду, є брехнею»; що «голод — не пов’язаний з посухою»; і що «були спроби унеможливити рух людей, які страждали від голоду, до місць, де їжа була наявною». Комісія підсумувала, що «голод в Україні 1932–1933 років спричинено вилученням сільськогосподарської продукції в сільського населення», а не «поганою погодою» чи «куркульським саботажем».[1260]

Ці висновки повторюють основні тези Конквеста. Вони також підтвердили авторитет Мейса та надали чимало нового матеріалу для науковців у майбутньому. На той час, коли Комісія зробила свою фінальну заяву в 1988 році, найважливіші дебати про український голод нарешті розпочалися не в Європі чи Америці, а в самій Україні.

26 квітня 1986 року прилади в Скандинавії зафіксували надзвичайно високий рівень радіації. Науковці з атомної галузі по всій Європі спочатку подумали про несправні датчики й забили на сполох. Однак показники не були примарою. За кілька днів фотографії супутників встановили джерело радіації: атомна станція біля Чорнобиля. Зробили запити, але радянський уряд не надав пояснень або інформації. Через п’ять днів після вибуху в Києві відбулася запланована першотравнева демонстрація. Тисячі людей крокували вулицями української столиці, не підозрюючи, що повітря сповнене радіацією. Уряд добре знав про небезпеку. Лідер Комуністичної партії України Володимир Щербицький вперше за свою кар’єру запізнився на демонстрацію і був помітно стурбованим: Михайло Горбачов особисто наказав йому не скасовувати парад. «Він сказав мені: якщо зіпсуєш демонстрацію, покладеш партквиток на стіл», — пояснив Щербицький помічнику.[1261]

Через вісімнадцять днів після аварії Горбачов раптом змінив свою думку. Він з’явився на радянському телебаченні та оголосив, що громадськість має право знати про те, що сталося. Команди радянських журналістів та операторів виїхали на місце аварії, записували інтерв’ю з лікарями й місцевими мешканцями та пояснювали, що відбулося: прийняли неправильне рішення; тестування турбіни дало збої; атомний реактор розплавився. Солдати з різних частин Радянського Союзу заливали бетоном гарячі рештки реактора. Негайно переселили всіх, хто жив у 30-кілометровій зоні навколо атомної станції, ці люди вже ніколи не повернуться назад. Список загиблих офіційно складався з 31 особи, але насправді нараховував тисячі, адже чоловіки, які гасили пожежу реактора бетоном або з гелікоптерів, почали помирати від радіаційної хвороби в різних частинах СРСР.

Психологічний вплив аварії був не менш потужним. Чорнобиль знищив міф радянської технічної компетентності — один з небагатьох міфів, в який ще вірило багато людей. Якщо СРСР обіцяв своїм громадянам високотехнологічне майбутнє, Чорнобиль змусив їх замислитися, чи можна довіряти СРСР взагалі. До того ж Чорнобиль нагадав СРСР і світові про жахливі наслідки радянських таємниць, і навіть змусив самого Горбачова переглянути рішення про відмову партії обговорювати своє минуле і сьогодення. Приголомшений аварією, радянський лідер оголосив політику Гласності. Ця політика спонукала державних службовців і приватних осіб говорити правду про радянські установи й минуле, включно з історією 1932–1933 років. Унаслідок цього рішення мережа брехні, створена для того, щоб приховати голод шляхом маніпуляції статистикою, знищення книг реєстрації громадянського стану, ув’язнення людей, які вели щоденники голоду, нарешті вийшла на поверхню.[1262]

У самій Україні аварія нагадала про інші трагедії та випадки зрадницької політики держави й спонукала українців вимагати від влади відповідей. 5 червня, або через шість тижнів після Чорнобильської аварії, поет Іван Драч доповідав на з’їзді Спілки письменників України. Його слова були сповнені емоцій: син Драча був одним із молодих солдатів, яких відправили на місце аварії без спеціального захисного спорядження, і зараз він страждав від опромінення радіацією. У минулому сам Драч виступав за атомну енергію на тих підставах, що це допоможе модернізації України.[1263] А тепер митець звинувачував радянську систему і в аварії на атомній станції, і в її замовчуванні, а також у хаосі, котрий настав за всім цим. Драч був першою людиною, яка відкрито порівняла Чорнобиль з голодом. Під час довгої промови він сказав, що «атомна блискавка Чорнобиля вдарила в генотип нації»:

вернуться

1260

U.S. Congress and Commission on the Ukraine Famine, Investigation of the Ukrainian Famine, 1932–1933: Report to Congress, vi-viii.

вернуться

1261

Plokhy, The Gates of Europe, 310.

вернуться

1262

“What Chernobyl Did: Not Just a Nuclear Explosion”, The Economist (27 April 1991), 21–3 (анонімним автором була Енн Епплбом).

вернуться

1263

Plokhy, The Gates of Europe, 309–10.

1 ... 169 170 171 172 173 174 175 176 177 ... 191
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)