Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Подяки

Цю книжку неможливо було написати без щирої підтримки, допомоги та порад професора Сергія Плохія та його колег з Українського наукового інституту Гарвардського університету. Десять років тому співробітники інституту зрозуміли, що нові архівні відкриття дають змогу оприлюднити нові сторінки в історії Голодомору. І вони мали рацію. Різні дослідники інституту допомагали мені в різний час, але я особливо вдячна Олегу Воловині та Костянтину Бондаренку з проекту МАПА в Гарвардському університеті. Вони провели надзвичайно клопітку й скрупульозну роботу зі статистичними й демографічними даними та мапами.

Я безмежно вдячна за допомогу Марті Базюк з Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) в Торонто, а також Людмилі Гриневич з Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) в Києві. Вони обидві щедро поділилися зі мною своїми глибокими знаннями з проблематики Голодомору. Я також вдячна документалісту Андрію Ткачу за допомогу зі світлинами. Професор Андреа Ґраціозі з Університету Неаполя допоміг скласти попередній план та виступав як голос за кадром протягом усього часу, що я працювала над книжкою. Дві надзвичайні молоді історикині, Дарія Маттінґлі та Тетяна Боряк допомагали мені з дослідженням у Києві та інших містах України. Молоді докторанти Гарвардського університету Ієн Крукстон та Оксана Михед звіряли в роботі достовірність вказаних джерел і відповідність транслітерації. Цілий ряд українських істориків допомогли мені порадами та позичили власні книжки або поділилися ще неопублікованими статтями. Я розповім про них у передмові, а особливу вдячність хочу висловити Юрію Шаповалу та Геннадію Боряку. Дякую також колегам, які погодилися прочитати попередні версії манускрипту, включаючи Джефрі Госкіна, Богдана Кліда, Любомира Луцюка й Френка Сисина. Я вдячна також Найджелу Коллі та Рассу Челаку за допомогу з історією Ґарета Джонса. Також хочу подякувати Роману Процику з Фонду катедр українознавства та меценатам, особливо Любі Кладко, докторці Марії Фішер-Слиж, Аркадію Мулак-Яцківському та Івану й Гелені Панчак, а також Фонду імені Семененка Східноєвропейського Дослідного Інституту імені В. К. Липинського.

Як і раніше, Стюарт Проффітт у видавництві Пенґвін в Лондоні та Кріс Пополо в Нью Йорку стали блискучою трансатлантичною командою видавців, а Жорж Боршад — ідеальним агентом. Це вже третя книжка, яку я змогла написати за допомогою цього тріо. Я назавжди вдячна усім трьом. Річард Дюґюд працював над цією книжкою в Лондоні зі зразковою ефективністю, у той час як Річард Мейсон був чудовим та прискіпливим редактором.

Нарешті, я хочу подякувати Радеку, Тадзю та Александру — з любов’ю.