Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 335
Перейти на страницу:

Вбивства не могли зупинити сунітське відродження, але так само інтелектуальний рух, попри успіх, не міг стулити докупи державу сельджуків. Без політичної організації типу тої, що королівства фатимідів запровадили в північній Африці, землі сельджуків коробилися під тиском Середньовічного теплого періоду. Час був несприятливий, бо та сама погода, що так ускладнила життя в північно-західній Азії, водночас створила додаткові можливості безконтрольним грабіжникам, торгівцям та нападникам на європейськім краю мусульманського осередку. Так само важливо, що тепліша погода принесла північній Європі довші сезони вирощування та більші врожаї, що зробило периферійні землі потенційно прибутковими. До закінчення Середньовічного теплого періоду селяни вирубали приблизно половину дерев західної Європи й зорали великі ділянки колишнього лісу.

Подібно до всіх епізодів від самого початку експансії землеробства з Горбистих Схилів, уновітнені аграрні методи потрапляли з західної до східної Європи завдяки двом процесам. Першим з них була колонізація, часто її очолювала церква, що була єдиною добре організованою інституцією в прикордонні. Як писав Ґеральд Вельський, "дай ченцям голу місцину чи дикий ліс, і по кількох роках там постануть не лише прекрасні церкви, а й людське житло навколо них"[233]. Експансія була Божою справою: згідно з вербувальною агітацією 1108 року, "язичники — це найгірші люди, але їхні землі найкращі, там є м'ясо, мед та борошно... там ви зможете врятувати свої душі [примушуючи язичників до навернення] і, якщо забажаєте, дістанете дуже добру землю, де можна буде оселитися"[234].

Часом язичники тікали; часом корилися, нерідко їхнє становище було заледве ліпшим, ніж у рабів. Але, подібно до мисливців-збирачів, що чинили опір землеробам, чи до сицилійців, що протистояли грецьким колоністам за тисячі років до того, інколи вони організовувалися й виборювали свою землю. Коли франкські та германські землероби рухалися на схід, вирубуючи дерева та розорюючи пасовиська, деякі селяни Богемії, Польщі, Угорщини й навіть далекої Руси переймали їхні методи та використовували поліпшення погоди, аби інтенсивніше господарювати на своїх землях. Їхні провідники, прийнявши християнство, переконували чи примушували їх ставати платниками податків та воювати з колоністами (та між собою).

Поширювання держав, церков та інтенсивного землеробства в Європі мало багато спільного з процесами в землеробському прикордонні на південь від Янцзи починаючи від п'ятого сторіччя, але була одна критична відмінність: не було утворено великих торгівельних потоків між новим аграрним прикордонням та давнішим міським осередком. За браком центральноєвропейського еквіваленту китайського Великого каналу просто не було дешевого шляху, що ним можна було б доправити польське зерно до великих міст, скажімо, до Палерма та Каїра. Західноєвропейські міста були ближче до кордонів та росли, але їх все ще було надто мало й вони були надто малі, отже, не забезпечували належних ринків. Замість імпортувати харчі зі східної Європи, ці західноєвропейські міста зростали здебільшого завдяки інтенсифікації місцевого виробництва та експлуатації нових енергетичних ресурсів.

Водяні млини, вже загальновідомі в мусульманському осередку, тепер поширилися християнською смугою. Кількість млинів у французькій долині Робек, наприклад, від десятого до тринадцятого сторіччя побільшала в п'ять разів, а Кадастрова книга, перепис 1086 року, свідчить, що в Англії було 5624 млини. Землероби дізналися також про переваги коней, що їли більше, ніж воли, але могли тягти плуги швидше й працювати довше. Співвідношення поступово схилялося на користь коней після 1000 року, коли з причин, що ми розглядатимемо у восьмому розділі, європейці перейняли в мусульман металеві підкови, що зменшували тертя, й замінили незграбну упряж за горло та поперек, що душила тварину, на упряж із хомутами, що вчетверо підвищувала тягову потужність коней. 1086 року серед двадцяти тягових тварин на землях англійських баронів був лише один кінь; на 1300 рік кожна п'ята тварина була конем. Маючи додаткові кінські сили (не кажучи вже про додаткові добрива), землероби могли зменшити кількість землі під паром й отримувати від своєї землі більше.

вернуться

233

"Дай ченцям...": Gerald of Wales, зацитовано за Fagan 2008, p. 36.

вернуться

234

"язичники...": Anonymous document, зацитовано за Bartlett 1993, pp. 136-37.

1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)