Історія ГУЛАГу
- Автор: Аппельбаум Энн
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»
- ISBN: 966-51-355-9
- Переводчик: Андрій Іщенко
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія ГУЛАГу». Краткое содержание книги:
Актуальність «Історії ГУЛАГу» для України тяжко переоцінити. Ця книжка може і повинна стати одним із чинників формування суспільної думки, яка нарешті зуміє подолати радянський спосіб мислення і дії в новій українській державі й українському суспільстві.
Солженіцин розповідає історію, яка у різних варіаціях повторюється й іншими, про групу релігійних в’язнів, доставлених 1930 року в Соловецький табір. Вони відкидали все, що походило від «Антихриста», відмовлялися від радянських грошей і паспортів. На покарання їх відправили на маленький острівець Соловецького архіпелагу і сказали, що вони отримають їжу тільки якщо розпишуться за неї. Вони відмовилися. Протягом двох місяців усі померли з голоду. Наступний пароплав, що пристав до острова, за спогадами очевидця, «виявив там тільки обкльовані птахами трупи»[1119].
Та й ті сектанти, які працювали, не завжди змішувалися з іншими в’язнями і часом відмовлялися з ними розмовляти. Вони збиралися в одному бараку, мовчали або співали молитов і релігійних пісень:
Радикальніші віруючі викликали в інших в’язнів подвійні почуття. Аргінська, жінка безперечно нецерковна, жартома пише, що «ми їх не любили», особливо тих, які з релігійних міркувань відмовлялися митися[1121]. Гаген-Торн згадує в’язнів, які скаржилися на тих, хто відмовляється працювати: «Ми працюємо, а вони ні! А хліб вони теж беруть!»[1122]
Проте в одному сенсі людям, які прибували в новий табір і відразу ж приєднувалися до якоїсь групи чи релігійної секти, таланило. Тим, хто до них належав, кримінальні банди, войовничі національні групи, правовірні комуністи і релігійні секти відразу ж ставали їхньою громадою, надавали допомогу і товариство. З іншого боку, більшість політичних в’язнів і більшість «звичайних» кримінальних в’язнів — тобто величезна більшість населення ГУЛАГу — не дуже підходили до тієї чи тієї з таких груп. Для них зрозуміти табірне життя було тяжче, тяжче звикнути до табірної моралі і табірної ієрархії. Без міцних зв’язків вони змушені були вчитися правил місцевого життя на власному досвіді.
Розділ 15
ЖІНКИ І ДІТИ
…днювальна зустріла мене вигуком:
— Біжи в барак, подивися, що в тебе під подушкою лежить!
Серце в мене забилося. Я подумала: мабуть, мені все-таки дали мій хліб! Я підбігла до ліжка і відкинула подушку. Під подушкою лежало три листи з дому, три листи! Я вже півроку не отримувача листів.
Перше, що відчула, було гостре розчарування: це був не хліб, це були листи!
А після цього — жах.
На що я перетворилася, якщо шматок хліба для мене дорожчий за листи від мами, тата, дітей!.. Я забула про хліб, я плакала.