Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Метаморфози - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Метаморфози

Электронная книга - «Метаморфози». Краткое содержание книги:

Переклад з латини. В поемі «Метаморфози» на матеріалі міфів про різноманітні перевтілення автор задумав пояснити все, що відбувається в мінливому світі природи. В цьому творі Овідій розгортає понад двісті сказань про чудесні метаморфози, починаючи від створення світу як першого «перетворення» хаосу на космос і закінчуючи офіційним міфом про перетворення Юлія Цезаря на зірку. Це — найбільш відомий твір знаменитого римського поета.
1 ... 147 148 149 150 151 152 153 154 155 ... 174
Перейти на страницу:
307] Прикладів безліч я згадую — бачених, чутих, та зараз 308] Лиш на кількох зупинюсь. Чи, скажімо, й вода найчистіша 309] Не зазнає перемін? Ось твоя, рогоносний Аммоне, 310] Хвиля опівдні — мов лід, а під вечір і зранку — гаряча. 311] Кажуть, якщо деревину занурити в Атаманійську 312] Річку тоді, коли місяць найтонший,— згорить деревина. 313] Єсть у кіконів ріка: хто поп'є з неї, в того відразу 314] Каменем стане нутро; кожну річ вона в мармур оберне. [267] 315] Кратіс—ріка й Сібаріс, що пливуть побіч нашого краю, 316] Роблять волосся подібним до золота чи до бурштину. 317] Найдивовижніше те, що й такі ще на світі бувають 318] Води, котрі не тіла тільки можуть, а й душу міняти. 319] Хто не чував про солодку знемогу струмка Салмакіди, 320] Про ефіопських озер забуття: хто ковтне їх водиці, 321] Той у нестяму страшну або в сон непробудний впадає. 322] Хто невситиму жагу в джерелі заспокоїть кліторськім,— 323] Вин одцуравшись, тверезий, одній лиш воді буде радий. 324] Може, тому що вода з полум'яним вином ворогує, 325] Може, й тому що син Амітаона — вважають тутешні — 326] Вирвавши силою трав і примовок од п'яного шалу 327] Буйних Претід, по воді розметав помічні при нестямі 328] Засоби — й те джерело до вина зберігає ненависть. 329] Інша природа в струмка лінкестійського: хто з нього вип'є, 330] Хай не багато — ковточок води, на ногах неслухняних 331] Буде хитатися так, мовби чистим вином пригощався. 332] Місто є, назване здавна Фенеєм в Аркадському краї. 333] Має там витік двояка вода, що вночі небезпечна: 334] Шкодить, коли її пити вночі; коли вдень — не завадить.
335] Отже, є різні всілякої дії в річках та озерах 336] Сили природні. Був час — мандрувала Ортігія морем; 337] Нині — на місці стоїть. Аргонавтів бувало лякали 338] Зіткнення скель Сімплегад, що в них піниста вклинилась хвиля, 339] Нині ж — незрушні вони, ще й вітрам можуть протистояти. 340] Так от і Етна, що полум ям бухає з горен сірчаних, 341] Не палахтіла весь час і не буде весь час палахтіти. 342] Три тут можливі причини: земля — це істота, що має 343] Дихальні горла повсюди, щоб ними, вогонь видихати, 344] Змінює, отже, й шляхи свого дихання — з порухом кожним 345] Тут загородить одну, а там щілину іншу відкриє; 346] Далі: в найглибших печерах поривні вітри, закружлявши, 347] Скелі збивають, чоло 'до чола, й речовину з вогненним 348] Сім ям женуть на ті скелі, й од іскри вона пломеніє. 349] З часом, одначе, стихають вітри й остигають печери. 350] Врешті, потужні потоки смоли там беруться— раптовим 351] Жаром чи вбога на дим розгоряється сірка жовтава; 352] Та не весь час у догоду вогневі поживу добірну 353] Буде давати земля: її сили розтратяться з віком; 354] їжі забракне тоді ненаситній, захланній природі, 355] Зморена голодом, буйний вогонь свій, погасши, погасить.
356] Каже нам чутка прадавня, що в гіперборейській Паллені 357] Є такі люди, що звикли вдягатися в пір я пташине, 358] Варто їм дев ять разів у Трітонське озерце пірнути. 359] Годі повірити й в те, що, скропивши отрутою тіло. 360] Скіфські жінки при бажанні й собі можуть стати птахами. 361] Інша річ — вірити в те, в чому й сумніву нині немає: [268] 362] Ти не помітив, бува, як у спеку задушливу трупи 363] Часом гниють, обертаючись в інші, дрібніші створіння? 364] Тушу бика будь—якого візьми й закопай її в землю 365] І незабаром (відома всім річ) у нутрі, що струхліло, 366] Бджіл медоносних рої загудуть, що за звичаєм батька 367] Люблять поля, не щадять своїх сил, їх турбує майбутнє. 368] В землю закопаний кінь бойовий вигодовує шершня. 369] Дугоподібні клішні відломи в прибережного краба, 370] Інше — землею присип, тоді з тіла, яке схоронив ти, 371] Вийде їдкий скорпіон, що вбиває хвостом серповидним. 372] Гусінь садова, що звикла між листя вплітати під осінь 373] Сиві нитки — це селянам відомо — з метеликом білим, 374] Що видається людською душею, свій вигляд чергує. 375] В твані є сім'я дрібне, що породжує жаб зеленавих, 376] Спершу безногих, а потім, щоб їм було плавати добре, 377] Ноги дає, що на них і плигать вони можуть далеко. 378] Ось чому в жаб усіх більше розвинені задні кінцівки. 379] А ведмежатко? Народжене щойно, воно й не подібне 380] До ведмежати — лиш м'яса клубок. Ведмедиця старанно 381] Лиже його, поки тілом не стане подібне до неї. 382] Глянь і на бджіл медоносних приплід, що в домах шестикутних — 383] У щільниках: ще й кінцівок не мають, одні лише тільця, 384] Щойно потому на них появляються ніжки та крила. 385] Хто б, не побачивши, вірив у те, що родитися можуть 386] Із осередка яйця всі пернаті, весь рід їх і навіть 387] Птиця Юнони осяйлива, що на хвості має зорі, 388] Голуб Венери й самого Юпітера птах — зброєносець? 389] Вірять і в те, що, як тільки хребет у могилі зотліє, 390] Мозок людини спинний обертається тут же змією.
1 ... 147 148 149 150 151 152 153 154 155 ... 174
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)