Чому Захід панує - натепер

Все змінилося наприкінці третього сторіччя, великою мірою завдяки центральноазійському перекладачеві ченцеві Дхармаракші. Він регулярно подорожував між Чананем та великою оазою Дуньхуанем і приваблював китайських інтелектуалів новими перекладами буддійських текстів, викладаючи індійські поняття мовою, зрозумілою в Китаї. Подібно до всіх осьових мислеників, Будда нічого не написав, отже, залишив необмежене поле на дебати про те, що саме він хотів сповістити. Найраніші форми буддизму наголошували дисципліновану медитацію та самопізнавання, але Дхармаракша поширював його версію, відому як Магаяна, де порятунок душі менш обтяжливий. Дхармаракша інтерпретував Будду не як духовного шукача, а як втілення вічного принципу осяяння. Дхармаракша твердив, що істинний Будда був лише першим із низки Будд у цьому та інших світах. Ці Будди перебували в оточенні інших небесних постатей, зокрема Бодгісатв, смертних, що далеко просунулися на шляху до осяяння, але відтермінували нірвану, щоб допомогти меншим смертним вдосконалити себе та уникнути циклу перероджень та страждань.

Магаянський буддизм міг стати екстремальним. Більшість буддійських сект вірили, що Будда Майтрея ("Майбутнє") колись поведе маси до звільнення, але починаючи від 401 року потік китайських ревних шанувальників з дикими очима оголосили себе Буддами і, збираючи бандитів, повсталих селян, та/чи незадоволених службовців, почали шаленіти з наміром дати порятунок душі усім і негайно. Все закінчилося криваво.

Однак найважливіший внесок Магаяни полягає в тім, що цей напрям спрощує обтяжливі вимоги традиційного буддизму й відкриває порятунок душі усім. Близько шостого сторіччя все, чого вимагало від послідовників "Вчення небесної людини", було ходити колами навколо статуй Будд та Бодгісатв, обожнювати реліквії (особливо велику кількість зубів, кісток та старцівських чаш, що начебто належали Будді), монотонно співати, бути співчутливим, бути жертовним і дотримуватися П'яти Настанов (не вбий, не кради, не чини перелюбства, не пияч, не бреши). Вчителі припускали, що насправді це не приведе до нірвани, але дасть здоров'я, добробут та переродження на вищому рівні. Проповідники "Вчення чистої землі" пішли далі й проголосили, що, коли вірні помруть, Бодгісатва Співчуття, разом з Буддою Амітабгою, перерве цикл перероджень і поведе їх до Західного Раю, де вони зможуть прагнути нірвани поза турботами цього світу.