Історія ГУЛАГу

Для в’язнів існували «стінгазети», які не поширювалися у певній кількості примірників (усе ж таки папір був дефіцитним), а являли собою аркуші паперу, що вивішувалися на спеціальних дошках. Один в’язень описував стінгазети як «атрибут радянського способу життя — ніхто їх ніколи не читав, але вони регулярно з’являлися». Часто у них вміщували «розділ гумору»: «Очевидно, вони гадали, що в’язні, які помирають з голоду, читатимуть матеріал цього розділу, заходячись утробним реготом, і після читання візьмуться за відмовників і ледацюг, які не хочуть відплачувати чесною роботою свій борг перед Вітчизною»[853].

Хай там якими смішними вони для когось видавалися, центральне керівництво ГУЛАГу в Москві ставилося до стінгазет дуже серйозно. Стінгазети, йшлося в одній директиві, мають «зображати найкращі приклади праці, популяризувати ударників, засуджувати ледарів». Портрети Сталіна були заборонені: все ж таки читачами були злочинці, а не «товариші», і вони все ще були відлученими від радянського життя, їм заборонялося навіть дивитися на свого вождя. Часто абсурдна атмосфера секретності, якою табори перейнялися після 1937 року, залишалася в силі протягом усіх 1940-х років: газети, що видавалися в таборах, за їх межі виносити заборонялося[854].

Поряд з підготовкою стінних газет КВЧ також показувала кіно. Густав Герлінг дивився американський музичний фільм, «де було повно дам в турнюрах, чоловіків у жилетах в обтяжку і жабо», а також пропагандистський фільм, який закінчувався «торжеством добра»: «…незграбний студент посів перше місце у соціалістичному змаганні, а потім з палаючими очима виголосив промову про те, що при соціалізмі фізичну працю піднесено на п’єдестал пошани»[855].

Деякі кримінальні в’язні користувалися перевагами темних кінозалів для вбивств. Один в’язень згадував: «Пригадую, як в кінці одного з таких кіносеансів на ношах винесли труп»[856].

КВЧ також влаштовувала футбольні матчі, змагання з шахів, концерти і вистави, які поважно називалися «самостійною творчою діяльністю». В одному з архівних документів є перелік такого репертуару ансамблю пісні і танцю НКВД, який гастролював таборами: