Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.

До таких пропозицій Хрущова спонукали заклики чинити пасивний опір виселенню, які знову й знову поширювало польське підпілля. Воно підживлювало в польському суспільстві надію на те, що ще не все втрачено, що може ще — коли поляки продемонструють небажання виїжджати — принаймні Львів залишиться у складі Польщі. Радянські арешти влітку 1944 року завдали польській конспірації болісних втрат, але не означали її кінця. Адже ще восени 1943 року командування АК почало брати до уваги той факт, що радянські війська увійдуть на польські землі в ролі окупанта. Готуючись до такого сценарію, було вирішено створити «конспірацію в конспірації», елітарну організацію, покликану займатися антикомуністичною боротьбою. Ця організація, відома під назвою «НЕ» («NIE» від польського слова «Niepodległość» — незалежність), постала й на Кресах. Після арешту полковника Філіпковського її очолив полковник Фелікс Янсон «Кармен», колишній начальник штабу Львівської Округи, котрий у «НЕ» уживав псевдонім «Райґрас». Доволі швидко він відтворив організаційну мережу, яка охопила також Округи Тернопіль і меншою мірою Станіслав. Вдалося врятувати від чекістів частину складів зброї, гроші та радіостанції. Планувалося утворення партизанських загонів (по одному на повіт) і підготовку тим разом антирадянського повстання. У планах було також висаджування мостів на Дністрі, проте через брак вибухівки від цієї ідеї відмовилися. В рамках операції дезінформації було видано листівки українською мовою. Від імені УПА в них закликали до боротьби проти більшовиків і переконували, що незначна кількість тих поляків, які залишилися, не загрожують українським прагненням до незалежності.

В жовтні 1944 року було вирішено активно протистояти репатріації поляків. У зв’язку з цим польські підпільники спробували спалити приміщення ПКНВ в Дрогобичі, убивали членів переселенських комісій та агентів НКВС. 8 лютого 1945 року був виконаний вирок стосовно члена Спілки Польських Патріотів Здзіслава Бєлінського, натомість у Дрогобичі важко поранено представника евакуаційної комісії доктора Жеґадловського. Вдалося також створити окремі партизанські загони. На межі Округ Львів і Станіслав виник партизанський загін поручника Мечислава Сковрона «Танцівниці». Його завдання полягало в захисті польського населення та ліквідації радянської агентури. В помсту за вбивство в листопаді 1944 року кількох поляків у селі Антонівці партизани з АК-«НЕ» напали на хутір біля Руди, убивши кількох українців. 8 березня 1945 року загін НКВС впіймав польських партизанів біля Червоної Гори у Стрийському повіті. Було вбито семеро, або навіть десятеро партизанів (у тому числі командира), двох захопили в полон.