Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
- Автор: Сендс Філіп
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-440-0
- Переводчик: Павло Мигаль
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Краткое содержание книги:
Чому Львів став точкою відліку сучасного міжнародного права? Який стосунок до цього мають найвидатніші юристи-міжнародники Лаутерпахт і Лемкін, чиї зусилля привели до того, що терміни «злочини проти людяності» та «геноцид» включили до суду у Нюрнберзі? Вибудовуючи потужну подорож-медитацію, у якій на шляху пам’яті злочини й провини залишають шрами у поколіннях, з прогалинами, що завжди будуть таємницями інших, автор врешті знаходить й для себе несподівані відповіді на питання про свою сім’ю.
У цій книжці — спроба поговорити про минуле, в ній відчитаєте водночас історичну детективну історію, історію родини й законний трилер, у якому Філіп Сендс подорожує між минулим і сьогоденням, переплітаючи кілька історій в одне ціле.
Ганс Франк став одним із провідних нацистських юристів, захищаючи партію у десятках судових процесів. Однією з найвідоміших була справа про державну зраду, яка слухалася у Ляйпціґу у вересні 1930 року, де трьох військових офіцерів було звинувачено у створенні нацистського осередку в збройних силах Німеччини. Виступаючи їх захисником, він викликав Гітлера як свідка. З допомогою Франка Гітлер використав судову залу, аби привернути до своєї персони увагу медіа і публічно заявив, що шукатиме можливості прийти до влади винятково конституційним шляхом, насправді публічно зобов’язався бути відданим Legalitätseid (Присяга законності). Розголос укріпив стосунки цих двох чоловіків, щоправда, Гітлер ніколи не мав багато часу на юридичні тонкощі чи адвокатів, навіть таких гнучких, як Франк.
Кар’єра Франка стрімко розвивалася, його обрали депутатом Рейхстагу. Він одружився з Бріґіт Гербст, старшою за нього на п’ять років, яка працювала секретарем у баварському парламенті. Втім, його справжнім коханням була Ліллі Ґрау, дочка мюнхенського фінансиста, але їхні взаємини було припинено на вимогу родини Ліллі, оскільки Франк, на їхню думку, для неї не годився. Бріґіт була непримітною, але вольовою жінкою, яка невдовзі народила чоловікові двох дітей. Згодом ще трьох, останнім був Ніклас, який народився у 1939 році.
Коли значна частина Німеччини підкорилася ідеям Гітлера, Франк активно скористався своїми зв’язками з нацистським керівництвом, позиціонуючи себе як «правника-теоретика». У 1931 році він опублікував доволі об’ємну статтю, присвячену єврейській «юриспруденції занепаду», де стверджував, що такий підхід до права відвернув німців від розуміння різниці між правильним і неправильним. Завдяки своєму привілейованому становищу{394}, після того, як Гітлера призначили канцлером, у квітні 1933 року Франк став міністром юстиції Баварії.
Через чотири місяці після приходу Гітлера до влади{395}, в суботу вранці, 13 травня, Ганс Франк прилетів на тримоторному німецькому урядовому літаку на аеродром Асперн у східній околиці Відня, неподалік від Леонової алкогольної крамниці у районі Леопольдштадт. В одній з газет писали, як відчинилися двері літака і на австрійську землю зійшли семеро німецьких міністрів на чолі з блискучим Франком. Це був перший візит представників нового нацистського уряду Німеччини. Рейхстаг нещодавно знищила пожежа, було проведено федеральні вибори (на яких нацисти отримали більшість голосів виборців) і запроваджено нове законодавство, яке дозволило новому уряду Гітлера провести закони, які порушували конституцію. За цими кроками з тривогою спостерігали багато австрійців, а разом із ними — й невеличкий на зріст канцлер Австрії Енгельберт Дольфус.
Франк був відомий своїми тісними зв’язками з фюрером, адже був його особистим адвокатом. Численні появи Гітлера у судах до 1933 року мали широкий розголос, і принаймні на одній з фотографій, надрукованих у пресі, Гітлер був на сходах будівлі суду, а поруч із ним — Франк у чорній мантії адвоката.
Гітлер з Гансом Франком біля німецького суду, 1928 р.
Ці фото допомогли Франку. Роки вірної служби націонал-соціалістам зробили його впізнаваною — і страшною — фігурою. Усього через кілька тижнів після свого призначення міністром юстиції він підписав низку заходів з очищення правової системи Баварії. Ці заходи були спрямовані конкретно проти євреїв{396}, заборонивши їм перебувати у судових органах і звільнивши з посад усіх суддів і чиновників органів юстиції єврейського походження. Безпосередня причетність Франка до цих заходів з огляду на його зв’язок з Гітлером робили цей візит небажаним, і канцлер Дольфус виступив проти, назвавши його недружнім актом. Франк підлив масла у вогонь своєю промовою перед самим візитом, в якій пригрозив жорстким втручанням, у разі якщо Австрія не підтримає нову політику Німеччини.{397}
У віденському аеропорті Франка вітали дві тисячі прихильників, співаючи «Deutschland über Alles» і нацистський гімн («Пісня Горста Весселя»). Франк із делегацією вирушив до віденського «Коричневого будинку», вздовж вулиць, якими вони їхали, стояли мешканці міста, вигукували вітання або свистіли — залежно від своїх політичних вподобань. Багато прихильників Франка були в білих шкарпетках на знак підтримки нацистів. Ввечері Франк виступив перед великим натовпом прихильників, аби відзначити 250-ту річницю звільнення Відня від турків (на вшанування цієї перемоги, здобутої королем Польщі Яном III Собеським, у містечку Жолкєв було збудовано замок, на стінах якого я знайшов фотографії, причеплені туди відважною українською кураторкою музею). Франк передав особисті вітання від Гітлера: «Фюрер скоро теж приїде до вас, щоб відвідати могилу батьків»{398}.