Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Франческа. Володарка офіцерського жетона
Франческа. Володарка офіцерського жетона - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Франческа. Володарка офіцерського жетона

Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:

Франческа повертається! Командний центр управління польотами НАСА чекає ще більше пригод та викликів. Джорджіо та Франческа стають героями власної бондіани, разом рятують світ й одне одного, отримують офіцерські звання та дізнаються, як правильно закручувати гайки. Нова книжка Доржа Бату — це невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, а й бути поруч у потрібний момент.
1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 192
Перейти на страницу:

— Це дуже погана ідея, Ді! — умовляла молодшу сестру старша, Меґан. — Це дуже й дуже тупо! Охорона! Добре, що ти татові нічого не сказала, бо він би тобі показав охорону! WTF?!

— Меґ, ти не розумієш! У мене нема шляху назад.

— Не панікуй! Ти все драматизуєш! Прямо Drama Queen  [43]!

— Меґ!

— А в чому, власне, проблема? — спитала Франческа.

Сара затулила обличчя рукою.

— Проблема в тому, що Ді — дурепа!

— Меґ!

— А що?! Неправду кажу? Хто тебе за язика тягнув, мала брехушко?!

— Нам хтось пояснить, що трапилося?! — врешті-решт не витримав я.

— Гаразд, — Меґан взяла ініціативу у свої руки. — Ця дурнувата брехушка сказала своїм дурнуватим друзям у своїй дурнуватій школі, що в неї є дурнувата особиста охорона!

Венді залилася краскою.

— Охорона? — брови у Франчески поповзли вгору так високо, що я злякався, чи не сховаються вони в чорних кучерях, щоб випливти десь на потилиці.

— Охорона… — зітхнула Венді.

— Навіщо тобі охорона? — не зрозумів я. — Тебе в школі кривдять?

— Вона сама кого хочеш скривдить, — сказала Меґан. — Від неї й так усі вже сахаються.

Я раптом згадав, що полковник розповідав, як його молодша дочка розбила носа Скоттові Бернарді, бо той її зачіпав. Вескотта викликали через це до директора. Полковник сказав, що він усе усвідомив, що проведе з дочкою виховну роботу і наступного разу вона битиме не в ніс, а в пах.

— Ну добре. Але нащо ж охорона?! — не розумів я.

— Я… Я просто хотіла, щоб усі бачили, що про мене хтось дбає… — пробурмотіла дівчинка й схлипнула. — Я ще з початкової школи їжджу на шкільному автобусі, бо батьки вічно зайняті. Ніхто не забирає мене зі школи, я сама і на автобус, і з автобуса… За іншими приїжджають батьки… А за мною — ні.

— Та перестань, чого ти? Я ж тебе іноді забираю… — сказала старша сестра.

— Іноді… — знову схлипнула Венді. — У тебе свої проблеми, ти то з Тайлером, то у себе вдома!

Меґан тепер живе окремо від батьків, цю трагічну для полковника історію я вже розповідав раніше.

— Ді, ну вибач… Я приїжджатиму частіше!.. — Меґан обняла молодшу сестру.

Я згадав, що обидві дочки часто питали нас із Яркою, чи зможемо ми їх забрати зі школи, і в мене защеміло серце. Ми багато працюємо і мало проводимо часу з дітьми. А час спливає, вони стають дорослі й більше не потребуватимуть батьків так, як у дитинстві.

— І я подумала, що мені допомогти може тільки Маковскі! — плакала Венді.

— А чому не полковник?

Венді підняла на мене заплакані очі.

— Йому ж ніколи! Він на своїй новій роботі живе!

Що правда, то правда. Коли Вескотт був командиром нашої бази, то щовечора, за будь-якої погоди, смажив зі своїми дівчатами барбекю на терасі. А тепер, жалілася маленька Ді, він приїжджає додому пізно й одразу лягає спати.

— То Маковскі й Сара стануть твоїми охоронцями? — я засміявся, а Сара почервоніла. — І що вони повинні зробити?

— Та нічого такого! Просто завтра, коли ми всі після обіду вийдемо зі школи й будемо чекати хто батьків, а хто автобус, потрібно підійти й забрати мене. І щоб усі побачили, що це охорона.

— Стривай, а як же це провернути? Зміна на базі закінчується приблизно по четвертій. А це вже пізно. Ну, нехай ти, Маковскі, якось зможеш вирватися. А Сара? Її зняти зі зміни не вдасться.

— Отож-бо й воно. Військових охоронців я їй організувати не можу, — погодився Маковскі і якось дивно подивився на мене. — Проте можу попросити цивільних!

Повисла незручна мовчанка.

Кажуть, що тварини відчувають землетрус якимось своїм шостим чуттям і за кілька годин до поштовхів просто не знаходять собі місця. Не знаю, як там у тварин, але я відчув небезпеку шкірою.

— Це погана ідея! Дуже погана!

— Ну, Джорджіо, ти такий солідний, серйозний… Ми дамо тобі форму і зброю, ти просто підійдеш і забереш Венді зі стоя…

— Ви збожеволіли?! — з мене трохи кава назад не полилася. — Піти зі зброєю?! До школи?! До дітей?! Та ви геть очманіли! Ні!

— Ну, Джор…

— Та мене пристрелять як собаку! Ви що?!

— Я домовлюся з охороною і з поліцією. Я все-таки начальник охорони бази.

— Ви подуріли! Ні, я нізащо на таке не підпишусь! Ні, ні, ні!

вернуться

43

Drama Queen (англ.) — панікер, людина, схильна драматизувати події.

1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 192
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)