Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
— А як штабна робота в Капітолії? — поцікавилася в полковника Франческа. — Чим займаєтеся?
— Така нудота! — скривився Вескотт. — Паперова робота, протираю штани.
— Нічого, форма у вас якісна, — заспокоїв я полковника. — Треба ж комусь і цим займатися. А дадуть вам генерала, то в генеральській формі можна хоч із гори кататися, бо вона ще якісніша!
— Жартівник хрінів! — зареготав Вескотт. — Давно зі мною так ніхто не жартував! У тирі давно був, кадете?!
— То варто було йти з активної командирської посади на штабну роботу? — не відставала Франческа.
— Країна поставила мене туди, де я їй більше потрібен.
— Не країна, а дядьки з зірками на погонах, — уточнила Франческа.
— Ми, військові, позбавлені привілею йти туди, де більше подобається. Ми на службі.
— Ми теж не самі на себе працюємо, правда? Ми теж служимо державі! — не залишилася в боргу напарниця.
— Ой, Франческо, я вже старий став, хочеться спокою, не завжди ж бігати з гвинтівкою і сидіти за штурвалом, — віджартувався полковник.
— З чуттям гумору у вас усе в порядку, полковнику, — засміялася дівчина. — Стабільно жахливе! Welcome home!
* * *
Якщо вам хтось каже, що схвально ставиться до критики, бо вона, мовляв, корисна і спонукає до самовдосконалення — не вірте! Це цілковита брехня! У 90 % випадків критика буває некомпетентна, зверхня, безпідставна і несвоєчасна. І нічого, крім злості, не викликає. Особливо на теренах колишнього СРСР. Важкий спадок «страни совєтов» відчував на собі, без сумніву, кожен.
— Слухай, Джорджіо… — професор Рассел говорив дуже тихо і робив мені різні знаки, натякаючи, що розмова конфіденційна. Франческа сиділа в навушнику за розрахунками, їй було явно не до наших таємниць. Рассел, озираючись на дівчину, нахилився до мене з кейсом місячної давнини:
— Чого ви так дивно розраховуєте орієнтацію?
— Тобто?
— У вас імпульс на третій двигун завеликий. Дивися: система позначила його червоним. Я перевірив: ви берете цей кейс уже вчетверте, і щоразу у вас третій двигун перетягнутий! Це у вас системний недогляд, чи ви просто як вперше підрахували коефіцієнт неправильно, так його й використовуєте? У вас максимальний показник зміни кута при обертанні в підсумку просто виходить за межі!
Це було серйозне звинувачення у можливій недбалості чи навіть у системній помилці. Серйозне, бо систематична помилкова корекція орієнтації супутника може серйозно порушити його роботу на орбіті, а в особливо важких випадках призвести і до втрати апарата.
Однак у підсумку головне — кінцевий результат, тому я одразу спитав:
— А що, були скарги на роботу сателіта?
— Ні, — професор Рассел знову подивився в розрахунки. — Але система показує, що третій двигун…
— Давайте подивимось у «Примітки», — я чудово знав, про що йдеться, тому був цілком спокійний.
— Добре, «Примітки»… Ага! «Двигун 03/8 при навантаженні від 4,1/2 до 10,1/2 видає імпульс на 10,5 N менше за розрахунковий. При навантаженні від 10,1/2 до 15,1/2 на 17,5 N критичним вважати навантаження у 28 фунтів, при якому сила імпульсу складатиме на 22,2 N менше за розрахунковий». А-а-а! Ясно! Все-все, я зрозумів! Вибач, це мій недогляд! — розхвилювався професор. — Я не збирався вас образити чи зачепити. Чесно кажучи, я в «Примітки» взагалі не заглядаю, якщо на титульному аркуші немає позначки.
— До чого тут «образити», професоре? Ви робите свою роботу! — здивувався я. — Ви побачили проблему і спитали. Я відповів. Ми все з’ясували, всі задоволені. Правду кажу?
— Ну-у-у… Не всі люблять критику… Он, Франческа плаче, коли я їй роблю зауваження…
— Вона завжди плаче, у неї реакція така. Ви з нами працюєте вже півтора року, мали б звикнути.
— Не можу, — зітхнув професор. — Не можу звикнути, хоч убий.
При всій своїй педантичності Франческа страшенно неорганізована. Через це ми раніше марнували дуже багато часу. А на всі зауваження у Франчески була одна реакція — сльози.