Червоний Голод. Війна Сталіна проти України
- Автор: Аппельбаум Энн
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: HREC PRESS
- ISBN: 978-966-97606-4-7
- Переводчик: Дарія Маттінґлі
- Жанр: История
Электронная книга - «Червоний Голод. Війна Сталіна проти України». Краткое содержание книги:
До листопада 1932 року стало цілком зрозуміло, що осінній врожай не відповідатиме очікуваному плану. Він буде на 40 відсотків меншим, ніж передбачали плановики, на території СРСР у цілому, і на 60 відсотків нижчим в Україні.[651] Показовим є факт, що загальне падіння виробництва було не настільки драматичним, як у 1921 році, а протягом наступних кількох років воно залишиться приблизно таким самим. В усьому СРСР загальний врожай зернових за 1931–1932 роки становив 69,5 мільйона тонн (порівняно з 83,5 мільйонами в 1930–1931 роках); за 1932–1933 роки загальна кількість становила 69,9 мільйона тонн. У 1933–1934 роках СРСР заготував 68,4 мільйона тонн, а в 1934–1935 роках — 67,6 мільйона тонн. Але нереальні вимоги держави до селян — сподівання на те, що вони виконають недосяжні плани, створили відчуття повної невдачі. Наполягання Сталіна на заготівлі хліба, котрий, на його переконання, селяни приховували, у свою чергу, призвело до гуманітарної катастрофи.[652]
Восени така політика Сталіна неминуче призвела до голоду по всіх зернових регіонах СРСР. А проте в листопаді та грудні 1932 року він ще глибше ввігнав ножа в Україну, навмисно створив ще серйознішу кризу. Крок за кроком, послуговуючись бюрократичним стилем та нудною юридичною термінологією, союзне керівництво за допомогою своїх заляканих українських керманичів, влаштувало голод усередині голоду, винятково націлений на Україну та українців.
Низка директив, які вийшли восени, стосувалися хлібозаготівель — занесення на «чорні дошки» колгоспів та цілих сіл, закриття кордонів та кінець українізації, разом з інформаційною блокадою та надзвичайними обшуками, під час яких із селянських хат забирали все їстівне. Це був штучно створений голод, який зараз іменують Голодомором. Голодомор, у свою чергу, забезпечив передбачуваний результат: український національний рух повністю зник із радянської політики та суспільного життя. «Жорстокий урок 1919 року» було засвоєно, і Сталін не хотів його повторення.
Хлібозаготівлі
У липні 1932 року Сталін розмірковував над зниженням нереалістичного плану хлібозаготівель для України в майбутньому. Для нього це була зручна нагода продемонструвати свою великодушність. Восени, коли стало зрозуміло, що Україна ніколи навіть не наблизиться до заготівлі потрібної кількості зерна, він змінив свою тактику. Україні дійсно можна «дозволити» заготовити менше, ніж необхідно, навіть на 70 мільйонів пудів (1,1 мільйона тонн). Це означало, що всю кількість, яка залишилася, все одно необхідно зібрати, але таке завдання також було нереальним. 29 жовтня Молотов надіслав Сталіну телеграму, в якій підтвердив, що він наказав українцям прийняти знижений план до виконання «безумовно й повністю, та не знижувати нічого по мірчуку».[653]
18 листопада українські комуністи виконали його побажання, ухваливши резолюцію про те, що «повне виконання плану хлібозаготівель колгоспами та МТС є їхнім основним обов’язком». Це повинно було стати найвищим пріоритетом, включно зі збором запасів зерна, насіння, фуражу для худоби й, що найгірше, щоденних продуктів харчування. Фактично, як звичайним селянам, так і колгоспникам заборонили зберігати вдома взагалі будь-що їстівне. Навіть тим, кому в минулому дозволили залишити зерно, довелося віддавати його державі. Зерно, вирощене колгоспниками на власних присадибних ділянках, також забирали в хлібозаготівлю.[654] Жодних виправдань не брали до уваги.
651
Davies and Wheatcroft, The Years of Hunger, 171.
652
Башкин, “Урожай тридцатых или украденные достижения”.
653
РДАСПІ, 82/2/141/6, в кн. Пиріг, упоряд., Голодомор, 355–6.
654
ЦДАГОУ 1/6/237/ 207–16, в кн. Пиріг, упоряд., Голодомор, 388–95.